Що необхідно зробити для розвитку представницької влади в нашій країні? Як запобігти політичній корупції в представницькій владі та забезпечити її ціннісно-орієнтовану парламентську діяльність? У який спосіб підвищити якість підготовки керівних кадрів для виконання нових завдань і подолання викликів суспільства та держави? Відповіді на ці та низку інших питань шукали учасники науково-практичної дискусії «Трансфер інновацій наукової школи вітчизняного парламентаризму: відкритий форум». У заході, який відбувся в стінах парламенту, взяли участь народні депутати та науковці. Організовано його спільними зусиллями представників громадської організації «Академія парламентаризму» і кафедри парламентаризму та політичного менеджменту НАДУ при Президентові України.
Перший заступник керівника апарату — керуючий справами Петро Боднар, президент ГО «Академія парламентаризму», професор, завідувач кафедри парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України Валентина Гошовська, народний депутат України Наталія Веселова.
Фото зі сторінки Наталії Веселової у Фейсбуці.
Як зауважив, відкриваючи дискусію, перший заступник керівника апарату Верховної Ради — керуючий справами Петро Боднар, пошук шляхів виходу з нинішніх викликів у форматі, коли з одного боку науковці й дослідники, а з іншого — практики (депутати та апарат Верховної Ради), дає можливість вийти на якісно новий рівень і здобути максимально хороші результати для країни та всіх інституцій державної влади. Він висловив вдячність організаторам заходу і побажав його учасникам плідної максимально якісної та ефективної роботи в гарному настрої та гуморі.
Ситуація, яку маємо в площині функціонування наукової школи вітчизняного парламентаризму, потребує глибокої інтелектуальної рефлексії, наголосила у своєму виступі президент ГО «Академія парламентаризму» Валентина Гошовська. «Складність політичної ситуації в країні — оголошення воєнного стану в низці областей та загострення внутрішньополітичного протистояння у зв’язку з перспективою чергових президентських виборів, вимагає від парламенту, як від особливого актора парламентсько-президентської республіки, бути стабілізатором політичної ситуації і носієм інноваційних системних ідей», — акцентувала вона. Експерт наголосила, що варто розрізняти поняття парламентаризм та парламент. Мовляв, парламент може бути і в монархіях, і в КНДР, а в зруйнованій Лівії їх навіть два. Але це не означає, що там є парламентаризм.
Нині часто можна почути нарікання з приводу того, що парламент у нашій країні неефективний. Але В. Гошовська рекомендує в цих дискусіях подивитися на історію глибше. Тоді стане очевидним: парламент ефективний за двох обставин — розвинуте громадянське суспільство і його складова —наявність впливових ідеологічних партій. «Під час зібрань ми говоримо, що маємо громадянське суспільство, — сказала вона. — Але для нашого суспільства немає однієї характерної ознаки — достатньої кількості представників середнього класу. 44 відсотки громадян у нас отримують різні види соціальної допомоги, а п’ять мільйонів домогосподарств -отримують субсидії. Це люди, які не можуть самостійно утримувати свої родини. Чи можемо ми казати нині про зрілість політичних партій, а не про передвиборний товар, нашпигований маніпулятивними технологіями? Натомість можемо говорити про справді показовий волонтерський рух, сформований за певних обставин. І це засвідчує, що в нас є перспектива».
В. Гошовська застерегла від механічного наслідування розвинених демократій. Мовляв, у них свій колорит і шарм, але зі своїми скелетами в шафах. А нам треба навчитися приймати виклики як подразники для вдосконалення. «Варто задуматися — якщо ми ставимося скептично до всіх інститутів держави, то як ми ставимося в цілому до держави», — підкреслила фахівець. Звертаючись до учасників дискусії, вона звернула увагу на те, що організатори заходу ставили собі за мету напрацювати нову форму просування інновацій. Знайти процес, за якого ідея вчених і винахідників зможе перетворитися на успіх і для її авторів, і для всього суспільства. «Це амбітна мета, але маємо робити хоч щось для того, щоб вона почала реалізовуватися».
Заступник керівника фракції «Блок Петра Порошенка», народний депутат Анатолій Матвієнко під час свого виступу зосередився на питанні якості підготовки кадрів для управління державою. У 2014 році нам належало вирішити три проблеми — війна, корупція та кадри, нагадав він. Нині дві з цих проблем не потребують обговорення, вважає парламентарій. А якість кадрів стала ще гіршою. Він зауважив, що необхідно серйозно подивитися на інститут підготовки кадрів. «Із розумними людьми важко працювати, але без них неможливо чогось досягти», — зазначив парламентарій.
Голова підкомітету з питань державних соціальних гарантій забезпечення достатнього життєвого рівня Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Наталія Веселова абсолютно погодилася зі своїм колегою стосовно нестачі кадрів у державному управлінні. «Прикро спостерігати, що державна служба, як інституція, не реформується та укріплюється, а навпаки послаблюється, — зазначила вона. — Слабне довіра до неї і повага до державних службовців. Часто люди просто навіть не розуміють хто такі державні службовці і чому їх варто поважати. Нині змінюються центральні органи влади, а на місцях бачу менше змін». Відтак, закон про державну службу потребує удосконалення, переконана парламентарій.
