Умотивовані та підготовлені до роботи в нових умовах педагоги — важлива складова шкільної реформи. На цьому наголосила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час виступу на форумі «Освітні вимірювання в контексті Нової української школи».
У межах заходу відбулася презентація українського перекладу книги розробника і куратора дослідження PISA (програми міжнародного оцінювання учнів) Андреаса Шлейхера «Найкращий клас у світі: як створити систему освіти 21-го століття», у якій акумульований двадцятирічний досвід вивчення різних освітніх систем. Висновки автора багато в чому перегукуються з візією розробників програми «Нова українська школа».
«Є три наріжні камені реформи, — нагадала Лілія Гриневич. — Перший — це вмотивований і підготовлений учитель, другий — це новий зміст освіти, що ґрунтується на компетентнісних підходах, і третій — сучасне освітнє середовище. Школа і клас тримаються на педагогах. Питання — як цю мотивацію і кваліфікацію вчителя забезпечити».
 «Передумовою реформи було підвищення зарплат учителям, — зауважила Лілія Гриневич. — Їх рівень до 2015 року був абсолютно мізерним. Ми провели два підвищення зарплат: у 2017 році — на 50 відсотків, а в 2018-му — приблизно 20 відсотків, і зараз ми вже маємо заробітну плату, яка ще не конкурентна на ринку праці, але яка дуже суттєво відрізняється від того, що ми мали два роки тому».
Крім того, у міністерстві мають намір реформувати систему підготовки освітніх кадрів — затверджено Концепцію розвитку педагогічної освіти. 
Стимулювати педагогів безперервно оновлювати власні знання сподіваються за рахунок запровадження сертифікації вчителів, яка стартує наступного року. На виконання Закону «Про освіту» міністерством розроблено проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників», що має врегулювати відповідну процедуру. Схоже, що вчителям теж доведеться складати ЗНО — оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника відбуватиметься шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду його роботи. Сертифікація здійснюватиметься на добровільних засадах і передусім серед учителів початкової школи.
МОН обіцяє обмежити монополію інститутів післядипломної педагогічної освіти, які надають послуги з підвищення кваліфікації вчителів. «Ми збільшили удвічі час на підвищення кваліфікації вчителя — тепер це 150 годин упродовж 5 років, і половину цього часу буде використано за принципом «гроші ходять за вчителем», — уточнила Лілія Гриневич. — Учитель зможе обирати різних провайдерів і різні форми підвищення кваліфікації». Такі підходи почнуть запроваджувати 2019 року. «Також не менш важливо, що ми запроваджуємо відповідно до закону педагогічну інтернатуру, — вважає міністр освіти. — Протягом першого року, коли молодий учитель приходить до школи, він матиме дуже інтенсивну систему підтримки і наставництво».