народного депутата України Левченка Юрія Володимировича
до Генерального прокурора України Луценка Ю. В.,
голови Національної поліції України Князєва С. М.

Юрію Віталійовичу та Сергію Миколайовичу!

Мені, народному депутатові України, стало відомо про затягування (скоро виповниться два роки, що свідчить про недотримання розумних строків провадження) та необ’єктивність досудового розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 12017100100002723 від 07.03.2017 року в справі про притягнення до відповідальності посадових осіб Київського національного університету ім. Вадима Гетьмана (далі — КНЕУ). Провадження здійснювалося за фактами умисного невиконання судових рішень стосовно незаконно звільненого доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії наук України Опришка В. Ф. з посади декана юридичного факультету вищезазначеного ВНЗ.

Варто нагадати, що два з половиною року тривала його боротьба в різних судових інстанціях за відновлення справедливості і силу права проти незаконних дій керівництва КНЕУ, пов’язаних з грубим порушенням конституційних норм та норм іншого законодавства України. У підсумку Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ було прийнято рішення про його поновлення на посаді, виплату йому заробітної плати за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди. Проте посадові особи КНЕУ без належних на те підстав намагалися не виконувати протягом майже півроку зазначене судове рішення, грубо порушуючи конституційне положення про те, що всі рішення судів, які ухвалюються ними іменем України, є обов’язковими до виконання на всій території України.

До того ж, як мені стало відомо, за заявою Опришка В. Ф. було зареєстровано в ЄРДР і повинно здійснюватися досудове розслідування про вчинення посадовими особами КНЕУ кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Враховуючи те, що ця справа набула актуальності і широкого суспільного резонансу серед громадськості та засобів масової інформації, низка народних депутатів України (їхні звернення свого часу були направлені до Генерального прокурора України Луценка Ю. В. та голови Національної поліції України Князєва С. М.), зокрема, і я, Левченко Ю. В., а також народний депутат України другого, третього та шостого скликань Кармазін Ю. А. особисто зверталися до Вас з проханням забезпечити неухильне дотримання вимог чинного законодавства при розгляді цієї справи. З цього приводу до Вас, зокрема, звертався й Опришко В. Ф. Проте, незважаючи на ці звернення, не було вжито належних заходів щодо забезпечення об’єктивного досудового розслідування справи відповідно до чинного законодавства, не дивлячись на те, що у листі заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України (ГСУ НПУ) Гіжи І. В. від 25.10.2017 року на ім’я Опришка В. Ф. було зазначено, що під час проведеної працівниками поліції перевірки стану досудового розслідування в кримінальному провадженні за вказаною справою виявлено порушення службовими особами вимог кримінального процесуального законодавства, у зв’язку з чим до них вжито відповідних заходів.

Проте висновки ГСУ НПУ не були враховані. Старшим слідчим Шевченківського управління Головного управління Національної поліції в м. Києві Починок О. В. прийнята 29.12.2017 року постанова про закриття зазначеного кримінального провадження, яку 12.01.2018 року було оскаржено Опришком В. Ф. до Шевченківського районного суду м. Києва. У своїй скарзі він вказує, що старшим слідчим Починок О. В. проігноровано наявні фактичні обставини у справі і зроблено необґрунтований висновок, що в діях посадових осіб КНЕУ не вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 382 КК України.

2 лютого 2018 року за цією скаргою Шевченківський районний суд м. Києва прийняв відповідну ухвалу, в якій зазначено, що слідчий не виконав належним чином вимог КПК України, що дає підстави зробити висновок про неповноту та однобічність перевірки заяви про кримінальне правопорушення, у зв’язку з чим оскаржувану постанову не можна вважати законною та обґрунтованою. А тому зазначену постанову слідчого ухвалою суду було скасовано. Крім того, слідчим суддею було вказано на конкретні недоліки досудового розслідування, які необхідно було усунути.

Проте невідомо, з яких міркувань заступник керівника прокуратури № 10 С. Ладний у листі на ім’я Опришка В. Ф. зазначає, «що це провадження закрите постановою слідчого від 12.01.2018. Одночасно при вивченні кримінального провадження було встановлено, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є обґрунтованою і законною. У зв’язку з викладеним прокурором не вбачається підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 12017100100002723».

Таким чином, як випливає зі змісту цього листа, прокуратурою проігноровано ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 2 лютого 2018 року. При цьому С. Ладним неправильно було зазначено дату прийняття відповідної постанови слідчого: замість 29.12.2017 року вказано дату 12.01.2018 року. Відповідно зміст цього листа свідчить про непрофесійність працівника органу прокуратури, суперечить судовій ухвалі, а тому, на мій погляд, дає підстави для службового розслідування та за результатами останнього вжиття заходів щодо притягнення його підписанта до відповідальності.

Виконуючи ухвалу суду, слідчим відділенням Шевченківського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві подальше розслідування було знову доручено тому самому старшому слідчому Починок О. В. 31.07.2018 року нею прийнято чергову необ’єктивну та необґрунтовану постанову про закриття кримінального провадження у зазначеній справі. Ґрунтуючись на аналізі її змісту, можна зробити висновок, що досудове розслідування фактично не проводилось, оскільки ця постанова має абсолютно тотожний зміст (слово в слово, абзац в абзац, крапка в крапку, кома в кому) із попередньою постановою про закриття кримінального провадження від 29.12.2017 року. На жаль, ця постанова підписана без достатнього вивчення її змісту і начальником відділення слідчого відділу Шевченківського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Білоконним Д. О.

Отже, старший слідчий Починок О. В. не врахувала і не усунула відповідні недоліки, які були зазначені в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.2018 року, тобто таким чином проігнорувала їх.

Також вона не зазначила і не проаналізувала в жодній своїй постанові про закриття кримінального провадження наявні в неї відомості щодо повідомлення Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві від 23.05.2017 року про вчинення кримінального правопорушення, в якому ставиться питання щодо внесення відомостей про скоєне кримінальне правопорушення посадовими особами КНЕУ за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України до ЄРДР, та необхідності початку досудового розслідування. На жаль, і цей документ проігнорований слідчим.

Слід зазначити, що ні я, ні Кармазін Ю. А., за заявами яких зареєстровані кримінальні провадження щодо посадових осіб КНЕУ і проводилося досудове розслідування, не залучалися старшим слідчим Починок О. В. для з’ясування обставин кримінального правопорушення.

Крім того, цією постановою про закриття кримінального провадження старший слідчий Починок О. В. (у вступній частині) намагалася закрити не тільки провадження за ст. 382 КК України (про умисне невиконання судових рішень), а й провадження за ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) щодо посадових осіб КНЕУ, відкритого за заявою Опришка В. Ф. на ім’я керівника Київської місцевої прокуратури № 10 Гавриша Р. В. від 12.07.2017 року. У заяві були вказані конкретні факти зловживання владою та службовим становищем з боку посадових осіб КНЕУ. Як свідчить зміст цієї постанови, старший слідчий Починок О. В. не здійснювала досудового розслідування за фактами зловживання владою або службовим становищем з боку зазначених посадових осіб, що свідчить про її намагання вивести їх з-під кримінальної відповідальності за вказаними вище статтями КК України. Крім того, слід звернути увагу, що ці провадження були об’єднані в одне провадження за № 12017100100002723 від 07.03.2017 року.

На жаль, прокурор Київської місцевої прокуратури Буханистий О. В., якому була направлена постанова про закриття кримінального провадження від 31.07.2018 року, не звернув уваги на вказані вище її істотні недоліки.

Водночас моє особисте ознайомлення зі змістом цієї постанови обумовило вже не обмежуватися зверненнями, раніше надісланими на адресу керівництва Генеральної прокуратури України та Національної поліції України, а звернутись до Вас як Генерального прокурора України та Голови Національної поліції України 07.03.2018 року вже з депутатським запитом щодо необ’єктивного проведення досудового розслідування Шевченківським управлінням поліції ГУНП у м. Києві та неналежного реагування на це органів прокуратури. За результатами мого депутатського запиту Київською місцевою прокуратурою № 10 21.08.2018 року знову було скасовано і другу постанову про закриття кримінального провадження від 31.07.2018 року у зв’язку з її необґрунтованістю.

Як мені стало відомо, у Шевченківському районному управлінні ГУНП у м. Києві створена вже слідча група в складі трьох осіб, до якої також включена старший слідчий Починок О. В. На мій погляд, це не може сприяти об’єктивному подальшому досудовому розслідуванню, адже вона намагалася двічі необ’єктивно і необґрунтовано винести постанови про закриття кримінального провадження за вказаними вище справами, які були, як вже зазначалося, скасовані судом і прокуратурою. Навпаки, логічно провести службове розслідування із з’ясуванням причин її незаконних дій, із можливим прийняттям подальших кадрових рішень.

Насамкінець хотілося б наголосити, що вищезазначені порушення вимог чинного кримінального процесуального законодавства з боку окремих працівників поліції і прокуратури є своєрідним маркером оцінки ефективності функціонування в цілому системи правоохоронних органів щодо забезпечення законності і правопорядку в Україні.

З повагою
народний депутат України
Ю. В. ЛЕВЧЕНКО.