Як нам об’єднатися і збудувати ефективну державу? Як подолати російську агресію та інші чинники «соціальної турбулентності» — глобальні і внутрішні? Навколо цих питань точилася дискусія під час презентації монографії ректора Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, доктора філософських наук, професора, академіка НАПНУ, члена-кореспондента НАНУ Віктора Андрущенка «Організоване суспільство». Книга побачила світ у видавництві «Знання України». Це її третє видання.
Третій Президент України, голова наглядової ради НПУ ім. М. Драгоманова Віктор Ющенко (праворуч) та ректор університету Віктор Андрущенко під час презентації монографії «Організоване суспільство».
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
У двотомній монографії Віктор Андрущенко обґрунтовує авторську модель політичної організації українського соціуму в період переходу від тоталітаризму до демократії й ринкової економіки, який ще й досі триває. Автор аналізує ризики, що виникають на цьому етапі, та пропонує інструменти їх подолання.
— Дослідження, проведені мною протягом двох останніх десятиліть, дають змогу зробити однозначний висновок: формою політичної організації українського соціуму в цей період має бути модель організованого суспільства, — розповідає Віктор Андрущенко.
За його концепцією, це суспільство цивілізованого порядку, заснованого на оптимальній взаємодії гілок влади, самоорганізації громадян, творчості та солідарній відповідальності. При цьому автор віддає перевагу президентській або, як варіант, президентсько-парламентській формі державного правління, адже «належний порядок в державі і суспільстві може навести й утримати тільки сильний Президент, який спирається на сильний Парламент та інші (звільнені від корупції) владні структури». Звертаючись до класичної філософської літератури та аналізуючи досвід успішних країн, зокрема, Сполучених Штатів Америки, Віктор Андрущенко обґрунтовує нові вимоги до всенародно обраного українського Президента, формує перелік його повноважень, пропонує технології ухвалення політичних рішень в економіці, політиці та соціокультурній сфері.
Автор досліджує українську історію, аналізує наші здобутки і прорахунки у внутрішній і зовнішній політиці та окреслює ключові завдання на найближче майбутнє. Україна має гідно пройти через випробування війною, сформувати якісно нову еліту та збудувати сильну спроможну державу.
До речі, вперше книга побачила світ 2004 року у Києві, а вже 2008-го була видана польською мовою у Вроцлаві. За визнанням автора, за кордоном такі наукові дослідження чомусь викликають більше зацікавлення серед політиків і державних діячів, ніж вдома.
Віце-президент Національної академії наук України Сергій Пирожков та директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАНУ Олег Рафальський оцінили монографію так: це поліаспектна, системна енциклопедична праця.
— Особисто мені імпонує теза автора про те, що організоване суспільство — це розумне буття людини в суспільстві і водночас розумне буття суспільства в людині. Це продуктивний баланс між інтересами суспільства, індивіда і держави. Це ефективне використання власного досвіду і засвоєння повчального чужого. Це поєднання механізмів організації і самоорганізації, — зауважив Олег Рафальський.
— З точки зору правознавців, організоване суспільство — це насамперед громадянське суспільство, яке функціонує на засадах права, тобто правове суспільство, — наголосив директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України Юрій Шемшученко. — Щоб суспільство було справді організованим і справді громадянським, воно має діяти на підставі Конституції. Проте в ній немає поняття «громадянське суспільство». Немає в нас, на жаль, і відповідного закону.
Автор монографії сформулював для суспільства актуальний порядок денний, вважає колишній Президент України Віктор Ющенко. Він зазначив, що нашій країні дуже часто бракує єдності, внутрішньої інтеграції і тому «нас легко було розділити чи то мовою і словом, чи то церквою, чи то пам’яттю, чи то культурою, чи то героями». Проте «15 грудня у свій щоденник ми записали одну колосальну ідею нашої інтеграції, — нагадав Віктор Ющенко. — Це духовна єдність, це відновлення нашої помісної церкви. Я думаю, що ми отримали колосальний аргумент для української перспективи».
На його думку, в часи війни Україна має дати чіткі відповіді на безпекові питання і не шукати виправдань для збереження «найліберальнішого безвізового режиму» з країною-агресором та статусу РФ як ключового торговельного партнера.
— Я дивлюся на передвиборчу рекламу, і мені здається, що 90 відсотків кандидатів у Президенти України не можуть вимовити слова: «Росія — ворог, Росія — окупант». А якщо в нас немає цієї ключової дефініції, то який же в нас план боротьби із цим злом? — поставив риторичне питання Віктор Ющенко.
Звертаючись до педагогічної спільноти, він нагадав, що перемоги здобуваються не так силою зброї, як силою духу, яка формується під впливом вчителя ще за шкільною партою.
