Рік, що минає, для Верховної Ради, як і для всієї країни загалом, був бурхливий і насичений. Парламент не раз підставляв плече і Президентові, і виконавчій владі, ухвалюючи необхідні рішення для вирішення багатьох політичних, економічних та соціальних питань, зміцнення обороноздатності та безпеки держави. Водночас у сесійній залі не раз вирували політичні пристрасті між депутатами та навіть виникали сутички, коли в хід ішли кулаки. Однак це й не дивно з огляду на напружену ситуацію у зв’язку з тривалою воєнною агресією північного сусіда, непоодинокі спроби розхитати стабільність у державі зсередини, через «агентів впливу», та наближення президентських і парламентських виборчих перегонів. І все-таки, незважаючи на всі політичні пристрасті та суперечності, парламент працював, ухвалював закони й постанови, вистояв і продемонстрував здатність до компромісу й ухвалення вагомих рішень у відповідальний момент. Чим запам’ятався рік, що минає, самим парламентаріям, які можна відзначити головні позитивні здобутки та невдачі в роботі Верховної Ради в 2018 році, «Голос України» запитав у народних обранців.

 

Ірина ГЕРАЩЕНКО,
Перший заступник
Голови Верховної Ради України:

— Важливо, що Євросоюз укотре продовжив санкції проти РФ як агресора, бо це вартувало дуже серйозного переговорного процесу. Також ми посилили наші позиції тим, що США розширюють санкції проти РФ, і все це б’є по економіці країни-агресора. Нам вдалося цього року добитися довгоочікуваного «так» від США в питанні надання зброї Україні, зокрема «Джевелінів». І я добре знаю, хто з опозиції, і то не тільки з колишнього «регіонального» табору, але й уже з так званої демократичної опозиції, їздив по всіх столицях із проханням не давати Україні зброю. Забуваючи, що це зброя не Порошенку та його команді, а зброя українській армії.
Дуже важливо, що у Верховній Раді було підтримано всі ключові законодавчі ініціативи Президента. Серед найважливіших — ухвалення закону про національну безпеку, який дуже серйозно наближає Україну до стандартів НАТО та реформує наші силові структури. Важливим також є припинення дії Великого Договору між Україною та Росією — не розірвання, що зіграло б на руку Москві під час міжнародних судових процесів, а саме припинення.
Також хочу відзначити ініціювання змін до Конституції в контексті фіксації нашої євроінтеграції — не тільки для ритуального рядка в Конституції, а щоб наше законодавство змінювалося під стандарти ЄС і НАТО. На жаль, був низький рівень політичної культури, відповідальності, коли народні депутати місяцями не ходять на засідання і не беруть участі в голосуванні, а лише «нарізають» завдання — що Президент чи уряд мають зробити. Ні, щоб почати із себе та хоча б ходити на засідання парламенту.
Вважаю дезертирством те, що три фракції — Радикальної партії, «Батьківщини» та «Самопомочі» — втекли з коаліції, хоча обіцяли своїм виборцям працювати в коаліції навіть у найскладніший момент. Замість цього вони тільки з боку критикували, але це найлегша позиція — в кущах пересидіти складні виклики. Думаю, що виборці, хоча вони завжди й критично ставляться до влади, що якраз і непогано, бо має бути контроль та стимул краще працювати, коли прийде «час ікс», дуже чітко зафіксують, хто працював, а хто сидів у кущах і палець об палець не вдарив для зміцнення країни, посилення нашої безпеки та захисту суверенітету і територіальної цілісності.

 

Ганна ГОПКО,
голова Комітету Верховної Ради України
у закордонних справах:

— До здобутків парламенту у 2018 році треба зарахувати ухвалення закону про дипломатичну службу, який уже набув чинності, а також ухвалення в першому читанні змін до Конституції щодо членства України в Євросоюзі та в НАТО. Після набуття чинності законом про національну безпеку, який є рамковим, ми очікуємо від Президента законодавчих ініціатив щодо реформи Служби безпеки, розвідки, створення парламентського комітету з нагляду (за розвідкою. — Ред.).
Відзначу голосування в парламенті за створення Вищого антикорупційного суду. Попри низку проблем цей закон було ухвалено, тож тепер триває процес запуску роботи Антикорупційного суду. Важливими є й закони про валютні операції, декілька дерегуляційних економічних законів та у сфері захисту навколишнього середовища, зокрема про стратегічну оцінку впливу на навколишнє середовище.
На жаль, поки що не вдалося ухвалити Виборчий кодекс, надати НАБУ можливість для само-стійного прослуховування, відкрити реєстр споживачів природного газу, щоб чітко розуміти, скільки ж газу споживається та яка у нас кількість пільговиків, вирішити питання демонополізації та деолігархізації у газовій сфері, щоб позбутися компаній Фірташа. Також поки що тільки в першому читанні схвалено законопроект про державну українську мову.
Водночас важливим було Звернення парламенту до Вселенського Патріарха Варфоломія, яке продемонструвало консенсус всіх гілок влади — виконавчої, законодавчої, Президента у створенні Єдиної Помісної Православної Церкви, отримання Томосу.

 

Ніна ЮЖАНІНА,
голова Комітету Верховної Ради України
з питань податкової та митної політики:

— Найголовніше досягнення — що ми залишалися згуртованими та ухвалювали необхідні рішення. Адже буквально через два роки роботи парламенту восьмого скликання вже говорили про те, що коаліції не існує та що навряд чи є порозуміння серед парламентаріїв і серед політичних сил. І те, що всі ці роки нам вдалося працювати, хоча, можливо, іноді ми не були спроможні ухвалити певні рішення, але попри все знаходили порозуміння та виходили з цих ситуацій. Нині головне, щоб не розпалася українська еліта, і в парламенті в тому числі, щоб усі трималися одне одного і розуміли, що маємо шукати вихід. Інакше за нас цей вихід знайдуть інші, але не на користь України загалом.

 

Антон ГЕРАЩЕНКО,
секретар Комітету Верховної Ради України
з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності:

— Цього року ми унікально прийняли Держ-бюджет — за місяць до завершення року. І це бюджет зростання, бюджет підвищення заробітних плат і пенсій, бюджет, який закладає величезні гроші на ремонт доріг. І, незважаючи на те, що в нас іде війна, ми знайшли сили зміцнити нашу армію, виділяти гроші на соціальний захист. А наступний рік має бути роком перелому в економіці нашої країни.

 

Олексій ГОНЧАРЕНКО,
заступник голови фракції Блоку Петра Порошенка,
секретар Комітету Верховної Ради
з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування:

— Назву два головні здобутки Верховної Ради та всієї нашої держави у 2018 році. Верховна Рада підтримала ініціативу Президента Петра Порошенка щодо звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія і 15 грудня була створена Єдина Помісна Православна Церква України. Це є абсолютно історичним здобутком. Ідеться, на мою думку, про вихід українського народу з московського рабства, і це робить колективний Мойсей в особі Петра Порошенка, Патріарха Варфоломія, Патріарха Філарета, який зіграв велику роль, Митрополита Епіфанія, всіх народних депутатів, які підтримали це визначне рішення. Мине час, і про те, що відбувалося в 2018 році всі забудуть, але через 50 і 100 років 2018-й згадуватиметься, як рік, коли Україна отримала духовну Незалежність, остаточне утвердження Незалежності нашої держави.
На друге місце я б поставив голосування за створення Антикорупційного суду, яке також стосується «духовних» цілей, але вже інших осіб — ТОП-корупціонерів. Наступного року цей суд запрацює, і тільки-но перший ТОП-корупціонер отримає вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна, наступного ранку країна прокинеться іншою.
На жаль, питання про скасування депутатської недоторканності знову залишається невирішеним, і треба казати людям правду: нинішній склад Верховної Ради депутатську недоторканність не скасує.

 

Сергій СОБОЛЄВ,
заступник голови депутатської фракції
політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»
у Верховній Раді України:

— Ключове досягнення парламенту — голосування за продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Бо це питання вже перестало бути внутрішньо українським. Це ще і питання захисту суверенітету українських земель сільгосппризначення на території окупованого Криму і Східного Донбасу. Бо всі ті, хто виступає проти мораторію, повинні розуміти: якби зараз мораторій не продовжили, це означало б, що російські нотаріуси, окупаційна влада почнуть негайно оформляти землі сільгосппризначення, які вони загарбали, на своїх поплічників. Це ще один зайвий аргумент, якого не було чотири-п’ять років тому, до початку російської агресії.
Не хочеться говорити перед святом погане, але, на жаль, усі сподівання на нинішній парламент та цю парламентську сесію — щодо бюджетної і податкової політики, боротьби з корупцією і дерегуляції, боротьби з офшорними юрисдикціями — передаються у кращому разі на наступну сесію, а в гіршому — на наступне скликання парламенту.
На жаль, жодне з цих питань не було вирішено, так само як і питання тарифної політики. Тож для наступного парламенту залишається ще дуже багато роботи.

 

Ольга БОГОМОЛЕЦЬ,
голова Комітету Верховної Ради
з питань охорони здоров’я:

— Парламент має здобутки у сфері охорони здоров’я. Зокрема, цього року було підтримано два законопроекти про декомунізацію психіатричної служби, оскільки в комуністичні часи психіатрія була одним з інструментів покарання. Це єдина галузь в медицині, яка не має жодного інструментального підтвердження діагнозу і він може бути маніпулятивним.
Наступна перемога — голосування в другому читанні закону про трансплантацію, який має відкрити нову еру в порятунку людських життів.
Але з листопада цього року мав би запрацювати реєстр донорів для трансплантації, проте тут нічого не зроблено, і з 1 січня закон не запрацює так, як мав би.
Позитив також у тому, що на первинній ланці люди можуть обирати свого сімейного лікаря. Але є й негатив — нині сімейні лікарі мають навантаження 60—70 людей на день.
З найбільших проколів виконавчої влади, Міністерства охорони здоров’я — відсутність протоколів, стандартів лікування, моделі розрахунку вартості медичної послуги, перекладання відповідальності на людей. А найбільша проблема — у вторинній, третинній ланках медицини, яка не фінансується. І чудовий принцип «гроші йдуть за пацієнтом» не працює.

 

Вадим ДЕНИСЕНКО,
представник Кабінету Міністрів
у Верховній Раді України:

— Насамперед було прийнято революційне рішення про середньо-строкове планування: ми відходимо від моделі планування на один рік і переходимо до моделі планування вже на три роки. Це рішення насправді дає змогу державі Україна бути прогнозованою і зрозумілою інвесторам. Те, що було прийнято так званий закон «маски-шоу стоп», дає можливість полегшити життя бізнесу. Закони про засади національної безпеки, про церкви — також величезні позитивні зсуви у державі.

 

Віктор БОНДАР,
співголова депутатської групи «Партія «Відродження»:

— Створення нових робочих місць, відродження економічного потенціалу України, піднесення рівня життя в країні — усе це має стати головними пріоритетами держави наступного року. Україні терміново необхідна стратегічна державна програма відродження промисловості. Бо саме розвиток промисловості дасть потужний поштовх національній економіці і, зрештою, посилить політичні позиції нашої держави в світі. Переконаний, у прийдешньому році влада має зробити все можливе, щоб максимально використати міжнародну підтримку — політичну та фінансову — для розвитку вітчизняної промисловості. Адже без цього ми ризикуємо перетворитися на аграрний додаток до більш розвинутих сусідніх країн чи економічних союзів.
Поки влада кардинально не перегляне свої підходи до економіки, ми пастимемо задніх і продовжимо сидіти на кредитах МВФ. Це треба закінчувати. Здійснювати якісні, докорінні реформи в державі заважає передусім непрофесійність окремих урядовців, внутрішні чвари та елементарне небажання працювати.
Учергове звертаюся до влади: піднімайте рівень життя в державі, зробіть його комфортним в усіх сферах життя, а не лише звітуйте про успіхи з екрана телевізора.

 

Юліана ШЕВЧУК.