«Світязь великий, але беззахисний»: так називалася стаття, надрукована в «Голосі України» 29 листопада, в якій ішлося про збереження озера. Сьогодні ми пропонуємо читачам іще одну публікацію на цю тему, оскільки вважаємо, що не маємо права залишатися байдужими до долі однієї з природних перлин України.
На знімку: такий вигляд мав Світязь біля урочища Гряда у вересні. Сьогодні ситуація там іще гірша.
Фото Волинського гідрометеоцентру.
Озеро потрапило у велику біду. Водойма, яку за чисту воду і найбільшу серед озер країни глибину — 58,6 метра — називають українським Байкалом, катастрофічно міліє. Річ у тім, що приблизно чверть території Світязя — це мілководдя. Влітку воно добре прогрівається і стає принадою для дітвори і батьків, які привозять сюди малечу. Сьогодні це мілководдя зникає буквально на очах. 28 листопада автор цих рядків піщаною косою, що з’явилася з-під води на пляжі села Світязь, зайшов від берега метрів на 120. Ще більш вражаюча картина на пляжі урочища Гряда, де на відстані сто метрів від берега, там, де колись плавали навіть дорослі, утворилися цілі піщані острови.
В чому ж причина такого екологічного лиха, запитую в начальника Волинського гідрометеоцентру Ростислава Бондарчука.
— Останній рік на Волині видався засушливим і аномально теплим, — пояснює спеціаліст. — Лише в березні і липні опадів випало більше норми, в жовтні — приблизно норма, всі решта місяців були скупими на дощі. Так, у листопаді їх випало втричі менше, ніж зазвичай. І все це відбувалося на тлі підвищення температури повітря приблизно на два градуси, а в окремі місяці і до 3,5 до багаторічних показників. Все це не могло не позначитися на водності Світязя, який не має приток, а живиться здебільшого за рахунок опадів і підводних джерел.
А чи можна якось завадити цьому або хоча б уповільнити обміління?
— Світязь сполучений каналом з озерами Луки і Перемут, — розповідає начальник Волинського обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук. — Ним зі Світязя щодоби витікає величезна кількість води. У багатоводні роки це давало змогу уникнути підтоплення села Світязь. Саме з такою метою його і прорили на початку ХХ століття, коли власником озера був генерал Михайло Драгомиров. Але ж ситуація різко змінилася. Тож постало питання регуляції цього стоку. На каналі є шлюз-регулятор, але він уже кілька років не працює. Є проект на його відновлення. Ціна питання — усього 170 тисяч гривень. Тож хотілося б, щоб Шацький національний природний парк, на балансі якого перебуває споруда, вирішив це питання. Але тут є ще одна проблема. Світязь своїми водами підживлює озера Луки і Перемут. І якщо перекрити доступ, їхня доля стане сумною. Але вихід є. Вода з озер Луки і Перемут каналом надходить у річечку Копаївку, а та впадає в Західний Буг. Там теж стоїть шлюз-регулятор, який перебуває вже на балансі нашого Ратнівського управління водного господарства. Аби привести його в робочий стан, потрібно до 300 тисяч гривень. Вважаю, коли йдеться про збереження Світязя, мови про економію таких мізерних у масштабах держави коштів навіть бути не може. Слід далі моніторити також вплив на Шацькі озера розташованого за двадцять кілометрів від них на території Білорусі Хотиславського крейдяного кар’єра.
Які ж наслідки чекають нас, якщо Світязь і далі мілітиме? Перші помітні вже сьогодні. Окрім того, що площа озера значно скоротиться, зникне багато місць нересту риби, довше прогріватиметься вода, зменшиться курортний період, Світязь стане не таким привабливим для відпочинку з дітьми. Як вважає письменник, автор екологічного роману «Світязь» Віктор Лазарук, від озера відокремиться його затока Бужня. За розповіддю колишнього сільського голови села Пульмо Федора Гловацького, вже зараз човном важко заплисти у Бужню, настільки вузькою стала протока. За спогадами батька Федора Панасовича, який прожив 96 років, за його пам’яті Світязь відступив від села Пульмо в деяких місцях на 250 метрів. Отже, озеро потрібно рятувати, і найбільш зацікавленими у цій справі мають бути самі жителі прибережних сіл, які користуються його благами, адже для багатьох із них він став годувальником. На захист національної перлини повинні стати і всі ми. «Голос України» просить висловитися з приводу цієї проблеми усіх зацікавлених осіб.
Волинська область.
