Освітяни підбивають попередні підсумки реформування
На реалізацію реформи «Нова українська школа» Луганщині з державного бюджету виділено 15 млн 157 тис. грн. Але ця субвенція, зрозуміло, не покривала всіх фінансових потреб, отже, місцеві бюджети також взяли участь у реалізації першого етапу реформування освіти, виділивши на її потреби 5 млн 535 тис. грн. Здавалося б, кошти є, проблем не буде, але вони з’явилися там, де їх не очікували. Як і в інших регіонах країни, далася взнаки відсутність учасників відкритих торгів і пропозицій від виробників шкільних меблів через їхнє перевантаження. Протягом листопада і грудня школи так і не отримали від них товар, на поставку якого були укладені договори. Отже, на кінець року не всі першачки сядуть за новенькі парти.
— Станом на сьогодні закупівлю та доставку меблів, дидактичних матеріалів, комп’ютерного обладнання вже завершено у Старобільському районі, Чмирівській та Троїцькій ОТГ, Троїцькому та Марківському районах, по інших територіях доставка товарів, згідно з укладеними договорами, ще триватиме, — коментує директор департаменту освіти і науки ОДА Юрій Стецюк. — За підсумками фінансового року ми обов’язково проаналізуємо результативність цього напряму роботи, сформуємо та подамо галузевому міністерству свої пропозиції щодо налагодження консультаційної підтримки територій в організації торгів. Ми очікуємо, що, на жаль, проблема з закупівлею меблів і дидактичного матеріалу не зникне і наступного року.
На Луганщині першими нову українську школу як експеримент апробували минулого року чотири заклади освіти. Це Попаснянська багатопрофільна гімназія № 25, Лиманська загальноосвітня школа Старобільського району, Сватівська ЗОШ № 8 і Сєвєродонецький навчально-виховний комплекс «Спеціалізована школа-колегіум Національного університету Києво-Могилянська академія». Отже, понад 200 учнів сьогодні вже навчаються у другому класі. Весь цей час Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти проводить науковий супровід експериментальної діяльності.
Як показують моніторингові та соціальні дослідження, реформування освіти загалом дає хороші результати. Педагоги зазначають, що у дітей насамперед розвивається емоційний інтелект. Вони здобувають навички ефективного конструктивного спілкування і співпраці в команді, стають більш відкритими, можуть сформулювати і обстояти свою позицію, презентувати свою індивідуальність, не бояться сказати «ні», оскільки у них зник страх помилки. Учні вчаться з задоволенням, захопленням, бо освітнє середовище стало різноманітним і зручним. До речі, жоден із батьків не висловив своїх дорікань щодо програм навчання дітей за новим експериментом. Навпаки, вони зазначають, що тепер не потрібно спонукати дітей іти до школи, бо вони йдуть на заняття з бажанням.
Щодо вчителів пілотних класів, то вони передовсім визначають свою академічну свободу у виборі форм та методів навчання, використання сучасних методик викладання. Інтегрований курс «Я досліджую світ», на їхню думку, робить навчання у школі ефективнішим, постійно підтримує ентузіазм дітей, а нове обладнання дає змогу проводити урок цікавіше і продуктивніше.
Однак, відзначаючи позитивні практики реформування освіти в області, Юрій Стецюк називає і недоліки цього проекту:
— Насамперед, це несвоєчасна доставка видавництвами навчальних посібників для учнів пілотних класів. Невідповідність кількості учнів площі класної кімнати. Скажімо, на думку вчителів, максимальна кількість учнів не повинна перевищувати 20—25 осіб. А у нас трапляється більше. Також вчителі перевантажені виготовленням дидактичного матеріалу у підготовці до інтегрованих уроків. І ще таке: не всі педагоги сприймають гамір дітей. На сьогодні ми все зробили та підготували для того, щоб діти займалися за новою програмою. Але йти новим шляхом — це завжди складно. Час покаже, над чим нам слід попрацювати.
Підготував Павло ВОРОНЦОВ
