Центральна виборча комісія затвердила кошториси на президентські, парламентські вибори та на забезпечення функціонування Державного реєстру виборців.

Голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук під час чергового засідання, Київ, 3 січня 2019 року.

Так, проведення виборів глави держави обійдеться в 2 млрд 354 млн 880 тис. грн. Парламентські перегони коштуватимуть  1 млрд 949 млн 620 тис. грн. А функціонування Державного реєстру виборців — 223 млн 539 тис. 600 грн.
Видатки самої комісії на підготовку та проведення чергових виборів Президента 31 березня становитимуть 266 млн 30 тис. 808 грн.
Ця постанова, ухвалена ЦВК третього січня, набере чинності після прийняття Міністерством фінансів відповідного рішення.
Тим часом, охочих позмагатися за головне крісло країни стає дедалі більше. Станом на 14-ту годину четвертого січня документи до ЦВК подали екс-міністр екології і природних ресурсів у 2014—2015 роках Ігор Шевченко (самовисуванець), народний депутат Сергій Каплін (Соціал-демократична партія), Валентин Наливайченко (політичний рух «Справедливість»), лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик, правозахисник Володимир Ратуш та міський голова Львова Андрій Садовий («Самопоміч»). Нагадаємо, подати документи до ЦВК претенденти на головну посаду в країні можуть до третього лютого включно. На перевірку документів комісії, відповідно до закону, відводиться п’ять днів. На момент здачі номера тривало засідання ЦВК, на якому розглядалися поточні питання, у тому числі й щодо реєстрації кандидатів.
Водночас Президент Петро Порошенко закликав політичні сили і кандидатів у президенти своїм прикладом засвідчити «високу якість виборчого процессу». «Висока якість виборчого процесу — візитна картка нової України. У 2014 році ми разом встановили гідний стандарт вільного і чесного волевиявлення. Закликаю всі політичні сили та кандидатів на найвищу державну посаду засвідчити це своїм прикладом», — написав він у Фейсбуці. За словами П. Порошенка, необхідно забезпечити належне спостереження за президентською кампанією з боку всіх визнаних міжнародних організацій. «Переконаний, що міжнародне спостереження за виборчими перегонами є нашою додатковою гарантією чистоти демократичних процедур та змагальності виборчого процесу, а також стримуючим чинником проти зовнішнього втручання», — додав глава держави.
Проте рішення ЦВК про закриття закордонних виборчих дільниць на території Росії далеко не всі сприйняли однозначно. Утім, за словами міністра закордонних справ Павла Клімкіна, проводити вибори в країні, яка є агресором та окупантом, апріорі дуже проблематичний та ризикований крок.
«Треба бути невиліковно наївним, аби повірити, що ФСБ та інші російські інституції не стануть впливати на українські вибори на своїй власній території», — вважає він. Та основне, Україну турбує безпека її громадян. «Ми не можемо гарантувати, що в день виборів не буде влаштовано небезпечних провокацій. Постраждати можуть і українські виборці, і наші співробітники, і зрештою, самі будівлі дипустанов», — наголосив він, додавши, що ті українські громадяни, які перебувають на території РФ тимчасово (а це переважна більшість), зможуть віддати свій голос в Україні за місцем постійного проживання. А ті, хто проживає у Росії постійно, матимуть можливість голосувати в посольствах України у Грузії, Фінляндії та Казахстані. Де ЦВК розширила межі дільниць.
Ухваливши таке рішення, ЦВК діяла в межах своїх повноважень, переконана координатор Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. «А хто не згоден — має право оскаржувати постанову в суді», — заявила вона.
P. S. ЦВК зареєструвала Ігоря Шевченка кандидатом на пост Президента України. Володимиру Ратушу відмовили в реєстрації через некоректні відомості у поданих документах.

Олена РОМАШКІНА.
Фото Юлії ОВСЯННІКОВОЇ (Укрінформ).