«Хай мовчать Америки й Росії, коли я з Україною говорю!»

«Ситуація, що склалася, — драматична. Весь світ визнає, що держава перебуває на межі громадянської війни. Дуже швидко наші акції протесту переросли у повстання. Відбувається повалення влади. Це є просто революція. Це не є щось надзвичайне, просто треба називати речі своїми іменами», — сказав він. Тож у нинішній драматичній ситуації, наголосив Л. Кравчук, маємо дуже відповідально поставитися до України. А для того, щоб зупинити процес розвалу управління державою, розгортання ситуації в бік громадянської війни перший Президент пропонує розвести протиборчі сторони, сказавши людям, що є план, узгоджений з Президентом, Верховною Радою. План, який виведе Україну з політичної кризи. «Люди розумні й зрозуміють, якщо ми план погодили, крок за кроком будемо рухатися у бік зменшення протистояння. Вони погодяться з тим і підуть назустріч», — переконаний він.

Рішення Верховної Ради про скасування «законів 16 січня», за словами державного діяча, вже можна зарахувати до першого пункту цього плану. Крім того, треба ухвалити закон про амністію.

«Нині кажуть, що є декілька законів. Але з власного досвіду знаю: у такому разі жоден із них може бути не ухвалений. Частина депутатів не проголосує, а за ними стоїть велика кількість громадян. Тому голосування має бути консолідованим. Коли вирішуються серйозні, кризові питання, голосування може бути лише консолідованим, — переконаний він. — Закон про амністію відкриє дорогу до звільнення тих, хто перебуває під вартою. Звільняться адміністративні приміщення, розблокуються дороги і люди почнуть жити, працювати».

Підтримує Л. Кравчук і реформування Конституції. За його словами, нині в опрацюванні Конституційної асамблеї, головою якої він є, перебувають два проекти. Один із них передбачає президентсько-парламентську форму правління, інший — парламентсько-президентську. Він закликав депутатів створити комісію щодо зміни Конституції і запропонував, якщо на те буде їхнє бажання, співпрацю з Конституційною асамблеєю. «Тільки Верховна Рада може внести зміни до Основного Закону, але у відповідності до її 13 розділу», — наголосив політик.

Рішення Конституційного Суду про повернення до Основного Закону 1996 року Л. Кравчук вважає перевищенням повноважень. Але, наголосив він, якщо КС перевищив свої повноваження, це не означає, що сьогодні опозиція має діяти у такий самий спосіб. Тож закликав депутатів створити комісію і «розпочати процес реформування держави й управління на основі вже прийнятого Основного Закону». А це, зауважив він, не можна зробити за один тиждень.

Л. Кравчук зазначив, що він особисто або разом із Леонідом Кучмою готові виступити гарантом. «Я знаю, що є недовіра між опозицією, Президентом і владою в цілому. Вона дуже глибока. Я пропоную як людина, що стояла на зорі незалежності й зробила все, що могла зробити, щоб не брати іноземців, я один або ми разом з Л. Кучмою готові виступити гарантами. У який спосіб? Виходимо перед народом і кажемо, про що домовилися опозиція і Президент. І ці домовленості мають виконуватися. Хто не виконує — народ буде знати», — сказав він.

Політик закликав народних депутатів подумати над тим, що лише вони разом із главою держави можуть вирішити і відкрити дорогу до справжньої конституційної реформи, до прийняття нормальних, виважених законів про вибори Президента та народних депутатів.

«Бо парламентсько-президентська республіка без пропорційної системи голосування не може існувати. Тож пропоную, напишіть план. Оприлюднюйте його. А потім кожен пункт цього плану будемо виконувати, і тоді народ скаже: в час великий і тяжкий Верховна Рада зрозуміла, що іншого шляху немає. Як писав Василь Симоненко: «Україно... Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю!». Давайте почнемо говорити з Україною», — сказав він.

Участь у роботі сесії взяли перший та другий Президенти України Леонід Кравчук та Леонід Кучма. Після виступу Леоніда Кравчука Голова Верховної Ради Володимир Рибак оголосив перерву до 14-ї години.

О 14.30 до сесійної зали зайшов Перший заступник Голови Верховної Ради Ігор Калєтнік. Він повідомив, що робоча група з числа народних депутатів та експертів продовжує працювати над законопроектом про усунення негативних наслідків та недопущення покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань. Ці перемовини, наголосив він, тривають досить успішно, тож є всі шанси ухвалити законопроект о 16-й годині.

Зранку у парламенті ані опозиція, ані більшість не знали, як саме розгортатимуться події. Усе залежатиме від того, які рішення будуть ухвалені сьогодні, що буде вирішено щодо припинення кримінального переслідування, Кабінету Міністрів та роботи над Конституцією», — зауважив Олександр Бригинець (фракція «Батьківщина») в коментарі «Голосу України».

За його словами, в прикінцевих положеннях закону про амністію (нині у парламенті зареєстровано три проекти законів) влада пропонує багато речей, які не задовольняють людей. У них, зокрема, передбачено, що закон почне діяти лише тоді, коли будуть розблоковані адмінбудівлі, тобто фактично після того, як Майдан припинить існувати.

«У принципі, щоб привести цей закон до ладу, потрібно півгодини часу. Але головне при цьому — добра воля більшості. Нині кажуть, що голосів для «майданівського варіанта» закону достатньо, багато депутатів вважають, що це треба зробити. Але ми вже не раз ставали свідками, коли готовність заявляли, а під час голосування провалювали законопроект. Уявіть собі, ми ставимо закон про декриміналізацію на голосування і він не набирає достатньої кількості голосів. Уявляєте, що відбудеться в країні? Тому ситуація дуже тонка. І не хотілося б дратувати громаду неприйняттям рішення», — зауважив О. Бригинець. До того ж, за словами обранця, залишається небезпека, що навіть після ухвалення закону влада знову заявить, що закон не можна застосовувати на практиці. «Тому нині всі працюють дуже уважно і акуратно. Але небезпека все-таки є», — сказав він.

Така небезпека, на думку парламентарія, посилюється тим, що рішення парламенту щодо скасування «законів 16 січня» не набуло законної сили. «Це свідчить про те, що Президент торгується і затягує час. А паралельно ми читаємо, що «Беркут» посилює позиції. Тож виникає запитання: чи не для того затягується час, щоб створити загони, які нищитимуть Майдан?» — додав О. Бригинець.

Він переконаний: якщо так триватиме надто довго, то опозиція буде вимушена вийти з переговорного процесу. Не тому, що в опозиції немає компромісних лідерів, а тому, що цього вимагатиме громада.

Про складність переговорного процесу говорив і регіонал Володимир Олійник. «Сьогодні депутати очікують прийняття двох важливих питань, заради яких вони зібралися на засідання — закон про амністію та створення комісії щодо внесення змін до Конституції», — сказав він. За його словами, в Партії регіонів виступають за поетапну амністію. Відтак запропонували опозиції внести зміни в законопроект, відповідно до яких буде визначено перелік приміщень, які мають звільнити протестувальники і одразу після цього отримати амністію.

Крім того, народний депутат повідомив, що є два підходи внесення змін до Конституції після створення відповідної комісії. У першому варіанті депутати можуть самі внести зміни до Конституції, але на це потрібно не менше двох сесій парламенту. У другому — Конституцію можна змінити під час всенародного референдуму, на який будуть винесені напрацьовані фахівцями пропозиції.

Проте таку пропозицію щодо закону про амністію в опозиції вважають неприйнятною. «Наші політичні опоненти виставляють умову, за якою треба закрити Майдан, і тоді амністія стане чинною. Такі умови для людей є неприйнятними», — наголосив голова фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк.

О 16-й годині до сесійної зали повернулися Голова Верховної Ради та його заступники. В. Рибак повідомив, що депутати узгодили всі питання стосовно двох проектів законів — про амністію та про створення ТСК щодо підготовки змін до Конституції. Нині їх тиражують і невдовзі роздадуть депутатам.