Відкривши перше у цьому році засідання уряду, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман підкреслив, що країна достойно пройшла 2018 рік, хоча досі залишається чимало проблем. «Але ми для того і є, щоб розв’язувати ці проблеми та створювати нормальні умови для життя українців», — сказав він та зазначив, що один із прикладів такої роботи — це формування станом на 1 січня 2019 року золотовалютних резервів на рівні 20 мільярдів доларів, що є найбільшим показником за останні п’ять років.

 

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, міністр фінансів України Оксана Маркарова.

Фото з сайту kmu.gov.ua

«Наше завдання залишається незмінним — ми повинні зміцнювати національну економіку, створювати нові виробництва та нові робочі місця. Також для нас надзвичайно важливо, щоб усе, що напрацює національна економіка, максимально віддавати людям через фінансування освіти, медицини, через індексацію пенсій. Зокрема, з 1 січня 500 тисяч військових пенсіонерів отримають збільшену на понад 700 гривень пенсію, ми готуємося з 1 березня провести масштабний перерахунок для всіх українських пенсіонерів, з 1 січня розпочато процес монетизації субсидій, і ми зробимо все, щоб люди отримали кошти, які їм належать, в тому числі як винагороду за енергозаощадження», — повідомив глава уряду та зауважив, що для втілення цих планів, а також для фінансування армії чи масштабного будівництва доріг зростання економіки у 2019 році має становити не менш як 3 відсотки.
Звернувши увагу, що Президент підписав ухвалений Верховною Радою важливий закон про середньострокове бюджетне планування, прем’єр підкреслив, що це дасть змогу планувати життя країни щонайменше на три роки вперед. «Це стовідсотково новий інструмент планування в Україні. Європейський Союз планує свій бюджет на сім років, а ми розпочнемо із трьох років. Наведу найпростіший приклад — будівництво українських доріг. Тепер ми зможемо передбачити, яку дорогу і в якому році робитимемо. Або ж візьмемо лікарню «Охматдит»: ми кожен рік приходимо до парламенту з новим бюджетом і просимо підтримки народних депутатів, хоча всі розуміють, що завершення цього будівництва можна спланувати наперед. Те саме стосується освіти чи оборонного замовлення», — сказав В. Гройсман та додав, що таким плануванням займатиметься створений урядом Стратегічний комітет.
Міністр фінансів Оксана Маркарова назвала ухвалення закону про середньострокове бюджетне планування найголовнішою бюджетною реформою в країні. Вона нагадала, що деякі сегменти цієї реформи вже апробовано упродовж останніх трьох років. Зокрема, Міністерство економічного розвитку і торгівлі під керівництвом першого віце-прем’єра Степана Кубіва вже не перший рік розробляє прогноз основних макропоказників на три роки, минулого року на пропозицію Міністерства фінансів було ухвалено Стратегію управління боргом на три роки, а в цьому році уряд запроваджує цілісне бюджетне планування на три роки. «Які новації ми запропонували? Перше — це узгодження стратегічного та бюджетного планування. Друге — це запровадження нової бюджетної декларації, яка стає головним документом бюджетного процесу. Третє — це новий бюджетний календар та розширення бюджетних правил», — сказала міністр. За її словами, новий бюджетний календар передбачає, що бюджетна декларація на три роки подаватиметься Міністерством фінансів до 15 травня, а уряд має її схвалити та внести до парламенту до 1 червня, щоб до 15 липня Верховна Рада могла розглянути цей документ. Водночас дата внесення проекту Держбюджету залишається незмінною — уряд має подати його до парламенту до 15 вересня. Нові бюджетні правила передбачають, що державний та гарантований державою борг не може перевищувати 60 відсотків ВВП, а дефіцит Держбюджету має бути не більш як 3 відсотки.
«Наступні декілька місяців ми працюватимемо над тим, щоб фактично вперше пройти цей шлях і запропонувати трирічну бюджетну декларацію, яка передбачатиме не тільки майбутню візію розвитку України, а й бюджетне фінансування», — зазначила О. Маркарова.
Перший віце-прем’єр Степан Кубів нагадав, що ще три роки тому на уряді йшлося тільки про однорічне поточне планування, тоді як нині переходимо до операційного планування на один рік, поточного — на три роки та найближчим часом розпочнеться розробка принципів фінансового планування на сім—десять років.
Кабінет Міністрів призначив Євгена Кравцова головою правління АТ «Укрзалізниця».