Парламентська хроніка

Ранкове засідання 16 січня

Українські військові під час мінометного обстрілу в Донецькому аеропорту.

Фото Сергія ЛОЙКА.

Відкриваючи ранкове засідання, на якому зареєструвалися 342 народні депутати, Голова Верховної Ради Андрій Парубій нагадав, що 16 січня в Україні не офіційно відзначають День кіборгів, які захищали Донецький аеропорт. «Саме у ці зимові дні 2015 року в Донецькому аеропорту тривали кровопролитні бої. Російські окупанти сотні разів атакували захисників Донецького аеропорту. Не витримав бетон, плавився метал, але наші українські воїни вистояли. Наші бійці утримали і не здали окупантам Донецький аеропорт. Тоді, у січні 2015 року, це було дуже символічно», — наголосив Голова Верховної Ради.

Іван Савка.

 

Віктор Вовк, Денис Силантьєв.

А. Парубій зауважив, що наші бійці залишили аеропорт лише тоді, коли від нього нічого не залишилося. «Нашими воїнами захоплюється весь світ. За них молилася вся Україна. Хочу подякувати всім чоловікам і жінкам — справжнім героям, які в ці хвилини боронять спокій усього українського народу. Цього дня наше українське гасло звучить по-особливому — Слава Україні! Героям слава! Вітаємо наших воїнів і вічна пам’ять загиблим», — сказав він.
Тему героїзму кіборгів на початку ранкового засідання продовжив і представник «Народного фронту» Іван Савка. «На захист України стали кращі сини й доньки. В Донецькому аеропорту не витримали металеві прути, бетон, але наші воїни — вистояли», — наголосив він.
Перейшовши до розгляду питань порядку денного, народні депутати обговорили проект закону «Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS)». За словами заступника міністра молоді та спорту Миколи Мовчана, проект розроблено з метою поліпшення міжурядового співробітництва у сфері фізичної культури і спорту в рамках Ради Європи. Він є подальшим кроком у напрямку євроінтеграції України. «Мета угоди — надати новий імпульс загальноєвропейському спортивному співробітництву, зробити спорт більш етичним, інклюзивним та безпечним. Ця угода є платформою для міжурядової співпраці у сфері спорту між органами державної влади країн-членів РЄ», — зауважив урядовець.
Членами розширеної часткової угоди про спорт, за його словами, можуть бути не лише країни-члени РЄ. Так, до неї вже приєдналися Ізраїль, Марокко та Білорусь. «Станом на сьогодні 38 країн є членами Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS)», — додав М. Мовчан.
Комітет з питань європейської інтеграції, позицію якого представила Оксана Білозір, рекомендував ухвалити законопроект за основу та в цілому.
Більшість депутатів під час обговорення за повною процедурою також схвально оцінювали законопроект і закликали його підтримати, проте коли проект поставили на голосування, табло системи «Рада» засвідчило лише 190 голосів «за». Головуючий декілька разів пропонував повернутися до розгляду цього питання, проте голосів щоразу бракувало. Тож Андрій Парубій оголосив, що законопроект відхилено, однак закликав профільний комітет внести проект закону заново.
Після 30-хвилинної перерви народні депутати перейшли до розгляду в другому читанні проекту закону «Про соціальні послуги» (№ 4607). Під час підготовки до другого читання до документа надійшло 558 пропозицій. 120 з них відхилено, 438 враховано повністю або частково. «Всі пропозиції, які надійшли, були детально проаналізовані та опрацьовані, у т. ч. й з представниками громадських організацій, які здійснюють свою діяльність у сфері надання соцпослуг», — повідомив перший заступник голови Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю Максим Бурбак. Він озвучив основні положення законопроекту. За його словами, соціальні послуги надаватимуться особам, які належать до вразливих груп населення, а також перебувають у складних життєвих обставинах. Соцпослуги надаватимуть лише за результатами оцінювання потреб особи. У проекті також визначено базові послуги, які гарантовано надаватимуться місцевими адміністраціями та виконавчими органами міських рад міст обласного значення та виконкомами ОТГ. Проектом також передбачено запровадження реєстру соціальних послуг.
Як наголошується в пояснювальній записці, під час підготовки проекту було досліджено кращий досвід правового регулювання у сфері надання соціальних послуг, зокрема Французької Республіки та Великої Британії.
У разі ухвалення закон буде введено в дію з першого січня 2020 року. Тобто у Мінсоцполітики буде достатньо часу, щоб привести всі нормативні акти у відповідність до закону, зауважив М. Бурбак.
Комітет рекомендував ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому. Власне, остаточне голосування за документ відбудеться у четвер.
На початку ранкового засідання народні депутати виступили із заявами та оголошеннями. Зокрема, Альона Бабак («Самопоміч») акцентувала увагу на необхідності ухвалення двох законопроектів — №№ 9406 та 9406-1, які напередодні не були включені до порядку денного. «Ці законопроекти повинні усунути певні недоліки в питанні регулювання придбання електроенергії підприємствами водо- та теплопостачання. На жаль, чинний закон про ринок електроенергії не гарантує цим підприємствам можливість отримати за нормальною ціною електрику. Нині майже 60 водоканалів та 30 теплоенергопідприємств потрапили до так званого постачальника «останньої надії», і повинні сплачувати за електрику за дуже високими цінами. Першого квітня фактично припиниться постачання електроенергії цим підприємствам. І не зрозуміло з ким і у який спосіб вони повинні укласти договори. Ці законопроекти вирішують ці питання», — наголосила депутат, додавши, що під постачальника «останньої надії» потрапили також державні шахти. Відтак, з першого квітня вони взагалі можуть залишитися без електрики.
 

Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут