Комітет з питань науки і освіти рекомендував парламенту ухвалити в першому читанні за основу внесений урядом проект закону «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2019—2023 роки» (реєстр. № 9457 від 28.12.2018 р.) з урахуванням поправок народних депутатів.

За словами голови Державного космічного агентства Павла Дегтяренка, мета програми полягає в підвищенні ефективності використання космічного потенціалу країни для розв’язання актуальних завдань соціально-економічого, екологічного, інформаційного, наукового та освітнього розвитку суспільства, забезпечення реалізації інтересів держави у сфері оборони та національної безпеки. Орієнтовний обсяг її фінансування — 27875,15 мільйона гривень, у тому числі з державного бюджету — 4119,65 мільйона.
Обговорюючи проект на засіданні комітету, парламентарії наполягали на зміні підходів до  фінансування. Уряд пропонує під час підготовки проекту державного кошторису на відповідний рік передбачати кошти на заходи, визначені Загальнодержавною цільовою науково-технічною космічною програмою, «виходячи з фінансових можливостей державного бюджету України». На переконання заступника голови комітету Івана Кириленка, програма має фінансуватися належним чином, а не за залишковим принципом, щоб Україна підтверджувала свій статус космічної держави і «залишалася на вістрі науково-технічного прогресу у цій галузі».
З ним солідарний перший заступник голови комітету Олександр Співаковський. «Такі кошти не породжують інфляцію, — наголосив він. — Тому додамо до проекту наступний абзац: підготувати відповідні зміни до закону про державний бюджет, щоб забезпечити фінансування вже в цьому році... Президент сказав, що ми закуповуємо в Туреччині ударні дрони. Зрозуміло, що нині своїх можливостей не маємо. Проте якщо ми й далі не фінансуватимемо наші програми, то будемо фінансувати інші країни — через закупівлі готового продукту».
На переконання народного депутата Володимира Литвина, варто запропонувати уряду внести до парламенту проект змін до державного кошторису на 2019 рік, щоб обидва документи — програма і зміни до бюджету — було проголосовано «в пакеті».
На думку його колеги Тараса Креміня, надзвичайно важливо за рекомендацією науково-експертного управління Верховної Ради отримати звіт про виконання попередньої програми з аналогічною назвою (на 2013—2017 роки). Він нагадав про «космічне фіаско» україно-бразильського проекту 2004 року «Alcantara Cyclone Space», коли Київ не виконав своїх зобов’язань і, за його словами, «втратив понад 800 мільйонів доларів». 
Нова космічна програма забезпечить створення, запуск та ефективну експлуатацію кількох космічних систем: системи зв’язку «Либідь» (2020 рік); системи науково-технологічного призначення «Мікросат-М» (2021); системи дистанційного зондування Землі «Січ-2-1» (2021), «Січ-2-2» (2022), «Sat4EO» (2023), «Січ-2М» (2025). Розвиток космічних технологій матиме величезний соціально-економічний ефект через вплив на економіку, створення до 500 додаткових високотехнологічних робочих місць, збільшення середньої заробітної плати на підпорядкованих Державному космічному агентству підприємствах, а також через підвищення престижу науково-технічної діяльності і збільшення конкурсу на відповідні спеціальності у технічних університетах. За словами Павла Дегтяренка, з державного бюджету фінансуватимуть лише найнагальніші завдання, пов’язані з дистанційним зондуванням Землі, зв’язком, навігацією, потребами нацбезпеки та оборони й відповідними науковими дослідженнями. Решту завдань реалізовуватимуть за рахунок коштів, залучених на міжнародних ринках у межах комерційної діяльності наших підприємств.