Ранкове засідання
18 січня
Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій нагадав своїм колегам, що воно стане заключним для дев’ятої сесії восьмого скликання. «Це було успішне півріччя, півріччя українських перемог, — сказав він. — Ми підбиваємо підсумки і завершуємо роботу в переддень свята Водохреща, яке називається Хрещенським святвечором. Хочу привітати всіх українців із завершенням циклу новорічних cвят». Із самого початку народні депутати домовилися працювати цього дня згідно з Регламентом, але без перерви.
Ложа уряду.
Володимир Литвин, Тетяна Бахтеєва.
Від Кабінету Міністрів виступив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. Він доповідав про функціонування об’єднаної енергосистеми нашої країни. Розпочав свій виступ із теми тарифів на електроенергію. Вартість вугілля з 2016-го до 2019 року зросла майже на 133% і нині становить 2800 гривень. Так само подорожчав і газ — його вартість зросла на 89%. Динаміка інфляції, підвищення заробітних плат в енергетичній сфері — всі ці чинники не могли не позначитися на вартості електроенергії, каже урядовець. Він зазначив: «Міністерство енергетики спільно з енергетиками провело надзвичайно велику роботу, яка стосується оптимізації ринку об’єднаної енергосистеми України, технічних і наукових завдань. І нам вдалося, швидше, всупереч економічним показникам, практично не змінити вартість основного індикатора оптової ринкової ціни. Її зростання на порядок менше від тих інфляційних процесів, які відбувалися в нашій країні». Однак це нічого не каже споживачу, підкреслив міністр енергетики і поінформував, що вартість електроенергії для населення із 2017-го до 2019 року зросла на п’ять відсотків. Тому розмови про те, що енергетики залізли в кишені споживачів не мають жодного підґрунтя, підкреслив урядовець і наголосив, що нині ціна на електроенергію в нашій країні найнижча в Європі. Отож маємо гарні інвестиційні умови для входження іноземного капіталу в нашу країну, переконаний він.
Міністр енергетики і вугільної промисловості висловив обурення з приводу того, що в телеефірах часто можна почути закиди, нібито уряд не робить нічого для того, щоб переобладнати блоки теплових електростанцій. Насправді процес оновлення триває із травня 2016 року, фактично вже через місяць після того, як новий склад Кабміну став до виконання своїх обов’язків. Як приклад урядовець навів показники державної теплоелектростанції ПАТ «Центренерго». У 2016 році там споживали 2,2 тонни антрацитової групи вугілля. Вже у 2017-му цей показник сягнув 0,8 тонни, у 2018-му — 0,4 тонни, а в прогнозах на 2019-й споживання цієї групи вугілля тут не передбачається взагалі. А загалом Україна починаючи із 2016 року зменшила споживання антрацитової групи вугілля із 10,5 до 3,9 мільйона тонн.
Майже 60% всієї виробленої електричної енергії в нашій країні припадає на атомну енергетику. У 2016 році ми отримували тільки 15% американського ядерного палива. Нині цей показник сягає вже 46%, звітують у Кабміні. Решта — 54% — все ще купуємо в Росії. Однак до 2021 року американські поставки вже мають відсотково перевершити російські. Протягом усіх років незалежності Україна не будувала жодного ядерного об’єкта, зауважив урядовець. Протягом останніх трьох років розпочалося будівництво чотирьох таких об’єктів. Один із них — завод із вироблення ядерного палива безпосередньо в нашій країні. Перемовини вже завершилися і ми отримали повну згоду американської компанії на її технологію. Уже через три роки зможемо завершити це будівництво. Тобто за межами нашої держави збережеться тільки збагачення урану — ми його проводити не можемо, оскільки втратили статус ядерної держави.
Однак найбільшу проблему, на думку І. Насалика, маємо у вугільній промисловості. «Не будуватиму ілюзій, що вона суттєво зміниться, якщо в неї не фінансувати коштів, — зауважив міністр. — Без вкладання коштів у виробничий процес реформування вугільної галузі є неможливим». У 2017 році вдалося взяти кредит у розмірі 300 мільйонів гривень. Ці кошти дали можливість запустити сім лав, які зберегли видобуток вугілля. Економічний результат такого кроку становить 4,2 мільярда. Нині подібного фінансового вливання очікують ще десять лав — проблема у двох мільярдах гривень, які ніяк не вдається залучити ані за допомогою інвестицій, ані кредитування. Відтак сподіватися доводиться тільки на бюджетні гроші. Якщо вони знайдуться, то до кінця року загальний прибуток, згідно з прогнозом, становитиме 1,7 мільярда. Міністр закликав народних депутатів підтримати пропозицію внести на порядок денний законопроекти, які стосуються шахт. Найближчим часом міністерство має на меті максимально відійти від господарської діяльності й зосередитися на процедурі створення нормативно-правової бази для реалізації стратегії розвитку нашої держави до 2035 року, повідомив він.
Відповідаючи на запитання, які лунали із сесійної зали, Перший віце-прем’єр міністр — міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів запевнив, що уряд залишається відданим своїм п’ятьом пріоритетам: економічне зростання, модернізація інфраструктури, продовження децентралізації, реформування галузей освіти та охорони здоров’я, безпека громадян і держави. Він акцентував увагу на тому, що підтримка інвестиційних проектів загальнодержавного, міжнародного та регіонального рівня зростає.
Народні депутати звертали увагу, наприклад, на проблему, яка виникла у зв’язку зі скасуванням НКРЕКП нічного тарифу на електропостачання для юридичних осіб. Зауважували, зокрема, що протягом останніх років багато ОТГ зробили зовнішнє освітлення, а низка водоканалів поповнюють вночі резервуари водою, яку протягом дня надають населенню за доступною ціною. Рішення регулятора необхідно переглянути хоча б щодо цих положень, наголошували парламентарії. «Якщо водоканали перейдуть на погодинне споживання електричної енергії й використовуватимуть відповідну систему управління енергетичним ресурсом, то змін практично ніяк не відчують», — зауважив на це профільний міністр І. Насалик.
Завершуючи годину запитань до уряду, С. Кубів подякував народним депутатам за підтримку реформаторських ініціатив уряду та Президента. «Декілька десятків законів дозволили підтвердити нашу спільну ефективну діяльність», — зауважив він. Перший віце-прем’єр-міністр привітав голову Національного банку Володимира Стельмаха із 80-річчям, а всіх присутніх у залі — з Водохрещем. Тоді Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко оголосила низку депутатських звернень. Як і домовлялися, без перерви парламентарії перейшли до виступів із трибуни з різних питань.
Пізніше розглянули низку постанов про скасування рішення, ухваленого в четвер з приводу змін до чинного законодавства № 4128-д. Вони стосуються підлеглості релігійних організацій та процедури реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи. Представники опозиції наголошували на тому, що питання розглядалося з порушення букви закону, однак необхідних голосів для підтримки постанов учора в сесійній залі не знайшлося. Відтак, Голова Верховної Ради Андрій Парубій просто в залі підписав відповідний законопроект. А потім глава парламенту оголосив останнє засідання дев’ятої сесії восьмого скликання закритим.
Надія СМІЯН.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут
