У Комітеті з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відбулася робоча нарада з обговорення механізму монетизації житлових субсидій та вивчення її можливих наслідків на сферу соціального захисту населення. Участь у засіданні, під головуванням народного депутата Наталії Королевської, взяли представники міністерств, відомств та «Державного ощадного банку України».
Як відомо, уряд затвердив нові правила виплати субсидій. З січня 2019 року розпочалася монетизація — виплата субсидій у грошовій формі. Перехід відбуватиметься поетапно. Це, за словами заступника міністра соціальної політики Лариси Попової, потрібно, щоб без усіляких ризиків відпрацювати систему. Під перший етап підпадуть громадяни, які звернуться по субсидію з першого січня 2019 року. Другий етап розпочнеться з травня 2019 року. Третій етап — з жовтня, тоді абсолютно всі отримувачі субсидій перейдуть на грошову форму.
«Цей механізм простий для мешканців. Тобто людина лише раз звертається до управління соцзахисту, подає заяву та декларацію, на основі яких і призначається субсидія. Працівники соцзахисту готують реєстри, передають їх Мінсоцполітики, а те, у свою чергу, після опрацювання, направляє їх до «Ощадбанку». У банку на кожного громадянина — отримувача субсидій відкривається обліковий запис. Далі, після відкриття облікових записів, «Ощадбанк» спрямовує реєстри на Мінсоцполітики, а те на управління соцзахисту для того, щоб вони знали, на який рахунок безпосередньо спрямовувати нараховану субсидію. Паралельно з «Ощадбанком» працюють підприємства-надавачі послуг, які також після нарахування вартості за житлово-комунальні послуги формують реєстри, які передають на «Ощадбанк». Саме банк розчіплюватиме відповідну субсидію по надавачах послуг», — роз’яснила механізм Лариса Попова. Кошти, додала вона, приходитимуть із Мінсоцполітики в «Ощадбанк». Після закінчення опалювального періоду громадяни зможуть зняти і спрямувати на власні цілі всі зекономлені кошти.
До монетизації субсидій уряд вдався задля їх економії. «Коли людина не розуміє вартість енергоресурсів, вона не зацікавлена в їх економному та раціональному використанні. Коли споживач розумітиме, що всі зекономлені кошти — це його гроші, ставлення зміниться», — переконаний Віталій Музиченко, генеральний директор Директорату сім’ї та соцпідтримки населення Мінсоцполітики.
Щоправда, під час обговорення Наталія Королевська акцентувала, зокрема, увагу на тому, що постанова Кабміну від 27 грудня 2018 року № 1176 «Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі» потребує вдосконалення.
Відповідно до неї, якщо у громадянина виникає заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 340 гривень протягом двох попередніх місяців, йому автоматично не призначають субсидію на наступний рік. Тож як бути, поцікавилася народний депутат, якщо така заборгованість виникатиме не з вини споживача, а держави? Учасники наради дійшли висновку про доцільність запровадження запобіжників, які б не дозволили у такому разі припиняти надання субсидії її отримувачам.
