З іранської в’язниці звільнений і прибув додому в рідну Одесу Андрій Новічков, старший помічник капітана теплохода.
Тюремна одіссея одесита, якого обвинуватили в убивстві іранського матроса, тривала понад два роки. Очікуючи на вирок, він перебував у в’язниці Евін у столиці Ірану Тегерані, куди не мали доступу ні український консул, ні адвокат. Слідство велося на фарсі. Висунуте обвинувачення загрожувало смертною карою.
За життя Андрія безупинно боролися його бабуся — 81-літня Олена Вірановська, друзі, небайдужі одесити, громадські організації і політики. Кілька разів збирали підписи під петицією до Президента України із проханням втрутитися й допомогти. Коли з’явилася можливість обміняти Андрія на громадянина Ірану Алі Джедуея, затриманого в Харкові й обвинувачуваного в шпигунстві на користь Ірану, цим скористалися українські дипломати. Звільненням Андрія займалося Міністерство закордонних справ України. І от 7 січня, на Різдво, він уже перебував на території Посольства України в Ірані, серед своїх.
Біля порога рідного будинку в Одесі Андрія зустріла його бабуся. Як і годиться, Олена Миколаївна приготувала для онука український борщ.
— Після 747 днів поневірянь мого онука нарешті відновилася справедливість — і він повернувся додому.
Повернення Андрія в рідну гавань — результат спільної праці багатьох служб, організацій, простих українців, які згуртувалися й зробили все можливе, щоб звільнити нашого співвітчизника з неволі. Радісне диво, що сталося на Різдво, створене людськими руками.
