Цю світлину було зроблено в районній бібліотеці за два дні до ухвалення депутатами Луцької міської ради рішення про прийняття в міську комунальну власність Дитячо-юнацької спортивної школи Луцького району, Луцького районного будинку культури та Луцької районної бібліотеки. Тож директору районної централізованої бібліотечної системи Валентині Ходаковській (на знімку ліворуч) і завідувачці сектору культури райдержадміністрації Валентині Зінчук на душі було тривожно: яка ж то доля чекає творчі колективи і бібліотекарів, невже все зроблене десятиліттями пропаде? На щастя, все обійшлося!
Луцька міська рада 30 січня на 52-й сесії прийняла у міську комунальну власність Дитячо-юнацьку спортивну школу Луцького району та Луцькі районні будинок культури і бібліотеку.
Отже, відбувся ще один з етапів ліквідації Луцького району як такого. Процес цілком передбачуваний і якоюсь мірою навіть запланований. Оскільки створення об’єднаних територіальних громад призвело до значного скорочення бюджету району (приблизно в десять разів), то й утримувати такі об’єкти районної комунальної власності не було за що. Тож якби депутати міської ради не прийняли такого рішення, то стояло б питання про припинення функціонування районних ДЮСШ, будинку культури, бібліотеки. Оскільки всі вони розташовані в межах Луцька, то й надалі служитимуть на користь громади міста і... району.
Усі три заклади мають чудові приміщенні, добрі традиції. Луцька районна ДЮСШ, адреса якої цілком міська — вулиця Володимирська, 106 б, — наприклад, в рейтингу серед 187 дитячих спортивних шкіл України посідає почесне дванадцяте місце. Її вихованці брали участь в Олімпійських іграх, чемпіонатах Європи та України, здобували перемоги.
Луцький районний будинок культури відомий своїми художніми колективами, шість з яких мають звання народних і два — зразкових. Народний театр-студія «Гармидер» своїми виставами давно полонив серця прихильників Мельпомени.
Тисячі читачів, юних і сивочолих, користуються послугами Луцької районної бібліотеки, розташованої майже в середмісті Луцька, в приміщенні районного Будинку культури. Переважна більшість із них живуть в обласному центрі. Тобто район більш як півстоліття субсидіював розвиток культури в місті.
Перестала існувати як орган районної влади і газета «Слава праці». Як розповів її редактор Михайло Лапків, тепер це буде обласне видання.
Звичайно, все це сумно. Адже район об’єднував понад 50 тисяч жителів приміських сіл і селище Торчин, а бібліотека, будинок культури, хоч і квартирували в Луцьку, були своєрідними методичними центрами сільських установ культури, а газета — душею і з’єднувальною ланкою усього живого організму приміського регіону.
Ось так поступово зникає з карти області таке адміністративне об’єднання, як Луцький район, і не лише він. Швидше за все, це станеться до кінця 2019 року. Що далі? Наступні вибори до місцевих рад відбудуться 25 жовтня 2020 року. На них буде обрано вже представницькі і виконавчі органи нових укрупнених районів, а швидше за все — повітів. І річ не в назві. Під час процесу децентралізації потрібно зберегти все те добре, що було на
громаджено десятиліттями в питаннях розвитку культури, освіти, спорту, охорони здоров’я. А поки що подякуємо депутатам Луцької міської ради за їхнє мудре і зважене рішення. Важко навіть уявити, що було б, якби вони виявили містечковий егоїзм і всі перераховані вище заклади згодом було б перетворено в нічні клуби, кафе, бізнесові офіси...
Волинська область.
