Володимир ЛІСНІЧЕНКО: «У 2018 році ми здійснили повне завантаження блока № 3 паливом Westinghouse. І це можна вважати знаковою подією»

Підбиваючи підсумки 2018 року, генеральний директор ВП ЮУАЕС Володимир Лісніченко розповів про втілені проекти, про проблеми, з якими стикалася галузь, і про виклики, які належить здолати підприємству.

— Володимире Анатолійовичу, давайте почнемо з того, що на слуху. У 2018 році ЮУАЕС збільшила відсоток завантаження в енергоблоки ядерного палива виробництва компанії Westinghouse. Як проходить дослідна експлуатація цього палива? Чи планується і коли переведення усіх блоків станції на паливо Westinghouse?

— Хочу нагадати, що експлуатація палива компанії Westinghouse розпочалася на ЮУАЕС ще в 2005 році. Тоді до активної зони блока № 3 вперше було завантажено шість дослідних (пілотних) тепловиділяючих збірок американського виробництва. Через п’ять років, у 2010-му, в третій блок завантажили перевантажувальну партію, що складається з 42 касет Westinghouse. А минулоріч ми здійснили повне завантаження цим паливом блока № 3. І це можна вважати знаковою подією.

По-перше, тому що до цього моменту паливо Westinghouse на українських АЕС експлуатувалося лише в змішаних завантаженнях з російським. Тобто третій блок-мільйонник нашої АЕС став першим енергоблоком у країні, який працює виключно на паливі компанії Westinghouse.

По-друге, в 2019 році ми зможемо завершити дослідну експлуатацію цього палива і перейти до промислової. Переведення американського палива до категорії промислової експлуатації означатиме, що це паливо без проблем зможуть застосовувати й інші країни, чиї атомні станції були побудовані за технологіями часів Радянського Союзу, — Болгарія, Індія, Іран, Китай, Чехія.

Нагадаю, сьогодні касети Westinghouse експлуатуються на ЮУАЕС і на ЗАЕС (загалом — на шести енергоблоках. — Авт.), а в цілому програму диверсифікації* палива збільшено до семи з п’ятнадцяти українських атомних реакторів.

У наших подальших планах — здійснити повне завантаження палива Westinghouse також до активної зони блока № 2, на сьогодні він завантажений американським паливом на 50%. Відбутися це може до 2020 року.

— Різні експерти з питань енергетики попереджають про небезпеку завантаження американських паливних збірок в атомні реактори радянської розробки через невідповідності форми паливних касет конструкції реактора. За їхніми словами, завантаження американських паливних збірок на ЮУАЕС у дослідному режимі кілька разів призводило до аварійної зупинки енергоблока в зв’язку з позаштатною ситуацією. Прокоментуйте, будь ласка, ці заяви.

— Перше, на чому хочу наголосити: жодної аварійної зупинки енергоблока, пов’язаної з експлуатацією палива Westinghouse, не було. Щодо позаштатної ситуації, про яку ви згадуєте, її було зафіксовано лише один раз, у 2012 році. Тоді під час чергового перевантаження палива були деформовані дистанціонуючі ґратки, інакше кажучи, елементи каркаса. При цьому проблем з розгерметизацією палива не було.

А про «низку подій» заявляють лише представники Російської Федерації, якій, з очевидних причин, не подобається, що Україна поступово переходить на використання палива Westinghouse замість російського. Що стосується громадських організацій, які протестують проти використання палива Westinghouse, то судячи з їхніх вимог і так званих аргументів, вони уявлення не мають, як функціонує атомна галузь країни. Створюється враження, що ці люди працюють на агресора: в умовах військового конфлікту на Донбасі вишукують «проріхи» на стратегічно важливих об’єктах.

На сьогодні збірки палива Westinghouse експлуатуються на Южно-Українській АЕС у повній відповідності з вимогами безпеки. Понад те, після інциденту в 2012 році наші американські партнери усунули всі недоліки касет, а в 2014-му Westinghouse завершила цикл стендових випробувань збірок допрацьованої конструкції, покращивши їхні експлуатаційні властивості.

— Як ви вважаєте, чи не поставить Україну перехід на американське паливо в залежність від іншого монополіста замість Росії?

— Враховуючи, що співпраця України з Westinghouse фактично ведеться з початку 2000-х років, і за цей період наша країна не потрапила в тотальну залежність, не варто вважати, що це станеться в майбутньому. Навпаки, диверсифікація була нам необхідна, щоб вийти з залежності від російських тепловиділяючих збірок. Ще кілька років тому, якби РФ припинила постачати нам ядерне паливо, Україна опинилася б у складній ситуації. Сьогодні ж ми диверсифікували постачання і тим самим забезпечили собі енергетичну незалежність.

— Які ще амбітні проекти реалізовували на ЮУАЕС у 2018 році?

— По-перше, тривала реконструкція системи технічного водопостачання атомної станції. Вона передбачає реалізацію трьох проектів: будівництво п’яти бризкальних басейнів, облаштування струменеспрямовуючої споруди в акваторії Ташлицького водосховища, а також комплексу споруд для заповнення та підживлення водойми-охолоджувача. Один з них — струменеспрямовуюча завіса — вже працює, розділяючи зону скидання і зону забору води, яка використовується для охолодження технологічного обладнання другого контуру АЕС. Це дає змогу в спекотні літні місяці знизити температуру потоку і, зрештою, генерувати додаткову електроенергію.

По-друге, ми продовжували курс на досягнення цілей «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року», яка передбачає збільшення потужності українських електростанцій. І ми в цьому сенсі не є винятком.

По-третє, згідно з вищезгаданою стратегією, ми працювали над проектами продовження термінів експлуатації енергоблоків ЮУАЕС. Виробниче життя першого і другого блоків уже продовжено — до 2023-го і 2025 року відповідно. Перший енергоблок ЮУАЕС успішно відпрацював п’ять років після того, як 2 грудня 2013-го було продовжено термін його експлуатації. З моменту продовження він виробив понад 33 млрд кіловат-годин електроенергії.

Сьогодні ми активно працюємо над підготовкою до продовження експлуатації енергоблока № 3.

— Якщо говорити про безпеку модернізованих атомних мільйонників, наскільки вони надійні, чи є світовий досвід продовження експлуатації ядерних реакторів?

— Робота з продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС повністю відповідає загальносвітовій практиці. За даними МАГАТЕ, з майже 450 реакторів, які на сьогодні працюють у світі, вік понад 280 вже перевищив початковий проектний термін. Таким чином, у світі більше половини всіх реакторів працює у надпроектний термін. Отже, Україна в цьому процесі не виняток. Як я вже казав, у 2013-му на 10 років було продовжено розрахунковий строк служби першого блока ЮУАЕС, в 2015-му — другого. Естафету прийняв енергоблок № 3. У лютому 2020-го він перетне 30-річний рубіж експлуатації.

Технічно обґрунтоване і економічно доцільне продовження терміну експлуатації блоків АЕС при дотриманні вимог національних норм і правил з ядерної і радіаційної безпеки та рекомендацій МАГАТЕ належить до першочергових завдань, які визначені «Енергетичною стратегією України до 2030 року».

При цьому експлуатація енергоблоків після досягнення проектного терміну служби можлива лише у разі внесення змін до ліцензії на експлуатацію ядерної установки.

— Чи збільшилася частка виробництва електроенергії на ЮУАЕС з початку російської агресії проти України? Чи правда, що коли б не атомна енергетика, Україні загрожували б віялові відключення і режим жорсткої економії електроенергії?

— Я б не ставив питання виробництва електроенергії в залежність від агресії Росії проти України. В Україні, в принципі, виробництво електроенергії зростає. При цьому частка атомних станцій у загальному виробітку електроенергії до початку російської агресії становила приблизно 48%. Нині вона досягла 56%, а в деякі періоди збільшувалася до 68%.

Максимальний виробіток АЕС за останні п’ять років припадав на 2014—2015 рр. Тоді атомні станції «підхопили провал» теплової генерації і справді, можна сказати, вберегли енергосистему від віялових відключень. В останні три роки кількість генерованих «атомних» кіловатів дещо скоротилася. Це, перш за все, пов’язано з тим, що «Енергоатом» працює над продовженням строків експлуатації діючих енергоблоків. Щоб підготувати їх до дострокової експлуатації та привести у відповідність із сьогоднішніми вимогами безпеки, слід виконати широкомасштабні реконструктивні та модернізаційні роботи, реалізація яких потребує збільшення тривалості планово-попереджувальних ремонтів. Це автоматично зменшує загальний час роботи блока в енергосистемі. Так, 2018 року продовжене виробниче життя третього рівненського та четвертого запорізького блоків.

Варто зазначити також, що «Енергоатом» працює над програмою заміщення потужностей і в короткостроковій перспективі має резерви для збільшення енерговиробітку на базі існуючих. Тож говорити про ймовірність якихось віялових відключень не варто.

Я вже називав проекти, які реалізуються безпосередньо на ЮУАЕС. І вони, безумовно, дадуть змогу компанії підвищити коефіцієнт використання встановленої потужності.

— Влітку 2018 року на ЮУАЕС проводилися обшуки СБУ в зв’язку із закупівлею кабелів, що не відповідали необхідному рівню безпеки. Як вирішилася ситуація з «фальшивими кабелями»? Яких заходів вживають, щоб не допустити таких ситуацій у майбутньому?

— Співробітники СБУ спільно з адміністрацією ЮУАЕС блокували використання неякісного устаткування на нашій станції. Кабель, що не відповідав вимогам, виставленим під час торгів з його придбання, був замінений. Система безпеки випробувана, і нині ми працюємо на стовідсотковій потужності.

Щоб не зашкодити слідству, прізвища фігурантів справи назвати не можу. Проте скажу, що, крім взаємодії зі слідчими органами, ми провели власне внутрішнє розслідування і надалі ретельніше перевірятимемо комерційні структури, які беруть участь у торгах на постачання устаткування для станції.

Крім того, президент «Енергоатома» Юрій Недашковський звернувся до співробітників силових структур із закликом при отриманні такої оперативної інформації повідомляти про неї енергетикам, аби будь-яка проблема на АЕС вирішувалася якнайшвидше.

— Враховуючи негативний світовий досвід трагедій у Чорнобилі та на Фукусімі, яких заходів вживають для підвищення безпеки АЕС?

— Поза сумнівом, безпека АЕС забезпечується за рахунок послідовної реалізації концепції глибокоешелонованого захисту, який грунтується на застосуванні системи фізичних бар’єрів на шляху поширення радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання, а також системи технічних і організаційних заходів із захисту фізичних бар’єрів та збереження їх ефективності, з метою захисту персоналу, населення та довкілля.

На ЮУАЕС розроблено та узгоджено перелік ядерно-небезпечних робіт (тобто робіт, які можуть призвести до ядерної аварії. — Авт.), а також відповідні регламенти, програми та інструкції, дотримання яких гарантує безаварійне виконання ядерно-небезпечних робіт на етапах транспортування, перевантаження, експлуатації і зберігання ядерного палива. Документація в обов’язковому порядку містить інформацію про цілі та умови проведення ядерно-небезпечних робіт, заходи щодо забезпечення безпеки, розподілу обов’язків і відповідальності під час виконання робіт, порядок виконання операцій, а також про критерії й контроль за виконанням робіт.

На атомній станції регулярно відбуваються перевірки Держатомрегулювання щодо дотримання вимог ядерної й радіаційної безпеки, а також захищеності АЕС.

Загалом з виконання постфукусімських заходів Україна є одним з лідерів у Європі. Так, на нашому енергоблоці № 1 повністю завершено реалізацію постфукусімських заходів, які входять до КзПБ (Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій. — Авт.). Із 2011 року тут виконано 16 постфукусімських заходів. Два завершальні — «Впровадження системи примусового скидання тиску з гермооболонки реакторного відділення» та «Приладове забезпечення під час і після запроектних аварій» — реалізовані в 2018 році.

Виконання постфукусімських заходів на другому та третьому енергоблоках триває. Наприклад, впроваджено систему примусового скидання тиску з гермооболонки блока № 2. Вона призначена для запобігання пошкодженню залізобетонних конструкцій контайнмента в разі розвитку важкої аварії.

*Диверсифікація постачань — розосередження закупівель між різними джерелами (країнами) з метою послаблення критичної залежності від якогось одного джерела постачання.

— В уряді вже не вперше звертають увагу на проблему відтоку кадрів з України. Чи стикається ЮУАЕС із міграцією висококваліфікованих фахівців за кордон? Наскільки критична ця ситуація? Чи може допомогти у розв’язанні проблеми підвищення заробітних плат і соціальних гарантій атомників?

— На жаль, атомна енергетика, як і інші галузі економіки країни, стикається з проблемою відтоку кадрів. Лише у 2017—2018 роках, здебільшого за ініціативи студентів, було розірвано третину договорів на підготовку молодих фахівців для ЮУАЕС. Крім того, за цей період за власним бажанням з підприємства пішли 12% молодих спеціалістів. Щодо висококваліфікованих працівників, наприклад, у цеху теплової автоматики та вимірювань на сьогодні налічується два десятки вакансій.

Я бачу дві глобальні причини такого стану речей. По-перше, падіння престижу професії атомника, по-друге, низький рівень зарплати та відсутність житла. Переконаний, що допомогти у розв’язанні проблеми зможе підвищення заробітної плати і соціальних гарантій атомників. Ведеться робота з НКРЕКП стосовно підвищення тарифу для атомної енергетики, зокрема щодо збільшення фонду оплати праці.

— Наскільки велика роль Южно-Українського енергокомплексу в розвитку регіону в розрізі децентралізації? Чи тривають відрахування коштів за ризик проживання в зоні спостереження АЕС? Чи доходять ці кошти до громад?

— У регіоні триває створення об’єднаних територіальних громад. На жаль, Южноукраїнськ пасе задніх у цьому процесі. Але це ніяк не впливає на рівень відрахувань за ризик проживання в зоні спостереження ЮУАЕС. Ми свої зобов’язання виконуємо чітко.

Загалом компенсаційні відрахування за ризик проживання в зоні спостереження Южно-Української АЕС отримують п’ять районів: Арбузинський, Братський, Вознесенський, Доманівський, Первомайський, два міста — Вознесенськ, Южноукраїнськ — і Миколаївська область. Відповідно до закону, до спецфондів обласного бюджету надходить 30%, районних бюджетів — 55%, бюджетів міст-супутників — 15% від загальної кількості перерахувань.

Субвенція спрямовується на будівництво, реконструкцію, капітальні й поточні ремонти об’єктів соціальної інфраструктури, мереж електро-, водо-, газо-, теплопостачання і водовідведення, забезпечення населення засобами індивідуального захисту органів дихання і препаратами йодиду калію.

Хоча, звичайно, ми розуміємо: щоб місцеві громади могли розв’язувати свої актуальні проблеми, сьогоднішніх відрахувань недостатньо, оскільки вартість матеріалів і робіт за останній час значно зросла. З урахуванням значення для розвитку економіки регіону такого підприємства, як ЮУАЕС, на нас покладається велика роль у фінансуванні багатьох соціальних проектів.

Я як депутат Миколаївської обласної ради свого часу виступив з пропозицією збільшити розмір відрахувань за проживання в зоні спостереження АЕС, проте на сьогодні питання залишається відкритим. Понад те, навіть у рамках чинного законодавства ці кошти не перераховувались регіонам у повному обсязі, хоча, ще раз наголошу, НАЕК «Енергоатом» свою частину фінансових зобов’язань чітко виконує.

І ще про законодавство. Законом «Про Державний бюджет України на 2019 рік» зупинено дію Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» в частині, що стосується заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на територіях зон спостереження АЕС. Фінансових відрахувань атомної компанії ці зміни не торкнуться. Тобто кошти в держбюджет на компенсацію ризику проживання в 30-кілометрових зонах АЕС «Енергоатом» відраховуватиме й надалі. А от дію статей, що обумовлюють їх розподіл, на поточний рік зупинено. Сподіваюся, що це тимчасовий захід і компенсаційні надходження до бюджетів області, регіону та міста-супутника відновляться. Повірте, ми, атомники, у цьому зацікавлені не менше, ніж територіальні громади, бо хочемо, щоб територія, де розташовано наш енергокомплекс, була процвітаючою, сучасною, перспективною. Щоб люди зрозуміли, що сьогодні АЕС — надійний партнер, а також запорука розвитку та стабільності регіону.

— Дякую за інтерв’ю.

Фото надано автором.