Відповідь на це запитання шукали учасники однойменного круглого столу. Захід було організовано Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Соціологічною асоціацією України.
Зібрати конференцію під такою назвою експертів змусила велика кількість соціологічних опитувань, рейтингів кандидатів у Президенти, яких оприлюднюється дедалі більше, проте далеко не всі з них відповідають реальному стану речей, а інколи навіть суперечать один одному.
За словами директора Фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, виборча кампанія перетворюється на якесь «дурдом-шоу». Таким станом речей занепокоєні не лише фахівці, цю тему також обговорюють і в соціальних мережах. Зокрема, зауважується, що соціологія з поважної точної науки перетворилась на інструмент психологічного тиску і не більше. Відтак у день голосування вже ніхто не повірить екзит-полам. У кожного кандидата буде окремий підрахунок голосів, який підженуть під його соціологію. А потім — протести, мітинги, намети...
Такий прогноз, наголосила І. Бекешкіна, певним чином відображає громадську думку. Тому ЗМІ мають визначитися, інформацію яких «несоціологів» не варто розповсюджувати, бо це вводить людей в оману. Із закликом перевіряти достовірність даних до ЗМІ звернулася й Соціологічна асоціація України. «Перевірка професійності компанії, що представила дані опитування, — це завдання видання чи інформаційного транслятора, а не глядача чи читача. Якщо компанія, яка представила дані соціологічного опитування, не є членом професійних співтовариств, не має соціологів у штаті, не публікує на своєму сайті докладну інформацію про методологію проведення опитування, не має досвіду проведення соціологічних досліджень, не готова надати додаткову інформацію про проведене дослідження, то це породжує сумніви в якості та надійності даних», — ідеться у поширеному асоціацією зверненні.
Утім, за словами Олександра Мартиненка, генерального директора інформаційної агенції «Інтерфакс-Україна», соціологія від так званих «фірм-одноденок» може оприлюднюватись на комерційній основі, як реклама, в тих чи інших ЗМІ. «Це реальність, яку потрібно прийняти. З нею, безумовно, необхідно боротися, але вона є і буде», — зауважив він. На його думку, фейкові опитування налаштовані не на електорат чи спонсорів у Києві, а на регіональні еліти, які мають знати, з ким співпрацювати. Утім, запобігти оприлюдненню недостовірної інформації можна, переконаний очільник інформагенції. «Всі опитування мають бути промарковані за замовниками, а не виконавцями. Це одразу зніме багато запитань, — переконаний він, — буде зрозуміло хто замовив те чи інше опитування».
У свою чергу директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович вважає, що компанії, які хочуть втриматися на цьому ринку, в першу чергу мають думати про репутацію. «Тінь, яку ви кидаєте на соціологію певними маніпуляціями, не принесе вам жодних перспектив, якщо ви не будете дотримуватися стандартів чесності і соціологічної науки», — сказав він і також закликав журналістів користуватися перевіреними даними.
