На знімку: голова обласної організації ветеранів України генерал-майор у відставці Олександр Булавін вітає Никанора Пристанця з поважним ювілеєм.

Відзначив своє 105-ліття учасник Другої світової війни Никанор Пристанець. На Волині, а може й в усій Україні, він найстарший серед усіх колишніх фронтовиків.

Привітати заслуженого довгожителя автор цих рядків минулої суботи завітав у дім його зятя Володимира Блаженчука і дочки Антоніни, що в селі Тарасове під Луцьком. Не сам, а разом з головою обласної організації ветеранів України генерал-майором у відставці Олександром Булавіним та його першим заступником Заслуженим працівником культури України Геннадієм Гульком.

Звичайно ж, у хаті була й його родина. Щоправда, не вся, адже в Никанора Івановича п’ять внуків, одинадцять правнуків і п’ять праправнуків.

Щодо самого ювіляра, то «Голос України» в номері за 12 травня 2016 року вже розповідав про колишнього фронтовика. Аби наші читачі не гортали старі підшивки, нагадаємо, що він служив у гарматній обслузі 420-го гаубичного полку 28-ї стрілецької дивізії з липня 1944 року. Був заряджаючим 122-міліметрової гармати. Бої в Прибалтиці, де проходив бойове хрещення, тривали аж до травня 1945-го. Про їхню жорстокість свідчить величезне військове кладовище в латвійському місті Приєкулє, про яке не раз згадував ветеран. Там поховано 23 тисячі радянських воїнів, є серед них і однополчани Никанора Пристанця. Додому повернувся вже в листопаді 1945 року. Разом з ним — і четверо його земляків-волинян, з якими служив в одній батареї. Давно їх уже немає серед нас. Тож берегти пам’ять про однополчан — теж одне із завдань колишнього фронтовика.

Усе життя Никанор Пристанець працював у колгоспі. Разом із дружиною Оленою Федорівною виховав трьох доньок: Ганну, Антоніну, Валентину.

Так уже вийшло, що 105-та річниця від дня народження Никанора Івановича співпала з 75-ю річницею визволення Луцька. Прикро, що на Меморіалі «Вічної слави» серед учасників відзначення цієї знаменної для обласного центру дати не знайшлося місця для таких ветеранів як він. Щоб люди могли принаймні оплесками висловити їм подяку. Уже не раз доводиться писати про формальний підхід обласних і міських чиновників до відзначення Дня Перемоги і Дня визволення міста. Ось і цього року влада обмежила урочисті заходи на Меморіалі «Вічної слави» лише богослужінням і мовчазним покладанням квітів.

Максим СОЛОНЕНКО.

Фото автора.