Учасники програми «Радник з питань ВПО», яка реалізується канадською неурядовою організацією за підтримки Посольства Великої Британії в Україні, зібрали багато інформації про найважливіші наразі події у сфері захисту прав ВПО. Працюючи в Луганській області, учасники програми проаналізували успіхи і, на жаль, поразки, які сталися цього року. 

Переселенців менше не стає

Спочатку трохи статистики. Отже, на сьогодні в області обліковано 281,4 тисячі осіб з числа переселенців, і в принципі їхня кількість протягом останніх років залишається незмінною. Максимальна кількість таких осіб на Луганщині спостерігалася в січні 2017 року і становила тоді 293 тисячі осіб, але потім знову зменшилася. Такі коливання трапляються, і найімовірніше пов’язані з проблемою отримання пенсій. Першим за кількістю зареєстрованих ВПО в рейтингу стоїть Сєверодонецьк (51 тисяча осіб), другим — Біловодський район (37 тисяч), далі — Марківка та Старобільськ (по 29 тисяч), а ось у Троїцьку на противагу до них на обліку перебуває лише 4 тисячі ВПО. Така розбіжність насамперед пов’язана з територіальним розміщенням. До Троїцька, наприклад, з окупованої частини Луганщини дістатися важко, а, крім того, є проблеми працевлаштування та оренди житла. Що ж до Сєверодонецька — то тут розташовано багато обласних структур, можна знайти роботу тощо. До речі, Луганська область — друга за рейтингом в Україні за кількістю облікованих ВПО, причому 74% із них — пенсіонери.

Якщо порівняти зареєстрованих з 2015 року ВПО, то кількість осіб працездатного віку, а також кількість дітей та інвалідів, за великим рахунком, залишається незмінною. Особи працездатного віку становлять 34,5 тисячі, а це лише 12% від загальної кількості ВПО області. Така картина, до речі, вимальовується лише в Донецькій та Луганській областях. За даними спеціалістів, у Києві, Львові, Чернігові кількість осіб працездатного віку перевищує кількість пенсіонерів.

Отже, оскільки 74% зареєстрованих ВПО на Луганщині є пенсіонерами, то, зрозуміло, більшість звернень на гарячу лінію МінТОТ стосуються невиплати пенсій та всіляких питань, які з цим пов’язані. За даними, на 1 листопада 2018 року загалом у Луганській області отримують пенсії 123,4 тисячі осіб з числа ВПО. Тут дуже висока вартість оренди житла, але адресну допомогу отримують не всі переселенці, отже, частина пенсіонерів змушена працювати, аби мати змогу оплачувати наймане житло.

Як будувати стосунки з Пенсійним фондом

Говорячи про виплату пенсій переселенцям, радник програми Юліана Гасанбекова говорить про те, що, починаючи з 2014-го, кожен рік приносить нові труднощі.

— Сьогодні, наприклад, Пенсійний фонд переходить на нову програму, яка, до речі, не узгоджена з тією, на якою працює департамент соціального захисту населення. Отже, крім того, що є затримки з нарахуванням пенсій, коли особа або поновлює пенсію, або переїздить з одного міста до іншого, додалися проблеми у зв’язку з переходом Пенсійного фонду на нове програмне забезпечення, — розповідає вона. — Через відсутність обміну інформацією з департаментом соцзахисту виникає багато питань щодо нарахування субсидій або інших видів соціальної допомоги. Це питання виникає кожного місяця. Зокрема, існують проблеми з обміном інформацією про доходи громадян.

Крім того, перехід на нову програму додав труднощів у роботі самих органів Пенсійного фонду у Луганській області, тому що перехід з однієї програми на іншу — це складний період. Завантаження нової програми на Луганщині почалося в жовтні, і, як правило, в процесі підготовки виплатних документів якимось чином не враховуються від 10 до 20% осіб. І це стосується всіх, а не тільки ВПО, бо база з нарахування пенсій єдина. Для того щоб усі пенсіонери потрапили в ці виплатні відомості, органи

Пенсійного фонду працюють у цейтнотовому режимі: і у вихідні, і подовжений робочий день. З часом, звичайно, усе владнається, але сьогоднішній момент треба пережити.

Отже, спеціалісти радять усім переселенцям, які приїздять оновлювати пенсійні виплати, брати із собою документи, які підтверджують трудовий стаж: трудові книжки, військові білети, атестати, дипломи тощо, аби ці візити не були багаторазовими.

— Бо треба розуміти, що щодо ВПО в Пенсійного фонду немає жодних документів. А це явище внутрішнього переміщення в нас затягнулося вже на чотири роки. Тому Пенсійний фонд прийняв для себе рішення наповнити папки особових справ, — пояснює Юліана Гасанбекова.

Як реально повернути гроші

Якщо йдеться про повернення переселенцю недоотриманих пенсій, правозахисники радять насамперед звертатися до суду. Мовляв, за його рішенням ПФ зобов’язаний повернути заборгованість. Але реалії зовсім інші. У Луганській та Донецькій областях не виконано жодного такого рішення суду, що було ухвалено на користь пенсіонера. Рішення є, а повернення коштів з боку Пенсійного фонду до заявника немає. Тобто, рішення суду для того, щоб Пенсійний фонд повернув пенсіонеру-переселенцю кошти, недостатньо.

Як пояснили радники з питань ВПО, усі рішення суду тепер виносяться на розгляд комісії, яка створена при правлінні Пенсійного фонду в Києві. І тільки якщо ця комісія вирішить, що рішення суду має сенс, вона дозволить пенсіонеру стати в чергу в казначействі на отримання заборгованої суми пенсії. Отже, виходить, ця комісія може скасувати рішення суду?

— Фактично вона оцінює обґрунтованість рішення суду, — пояснює радник з питань ВПО Олександр Кореньков. — Таке нововведення можливе тільки в нас, в Україні. Виходить, що певна комісія, яка створена при певному органі виконавчої влади, вища за судову владу.

Визначаючи своє завдання на поточний рік, організатори програми «Радник з питань ВПО» в Луганській області насамперед налаштовані консолідувати всі зусилля, зробити інформаційні кампанії активнішими, оскільки цього року маємо вибори, і є побоювання, що саме нагальні питання ВПО, які потребують розв’язання, можуть відійти на другий план.

Луганська область.