Цех Рубіжанського картонно-тарного комбінату.
Фото Романа МАМЕДОВА.
На думку фахівців, розвиток економіки Луганської області торік не зазнав якихось значних позитивних змін. Ситуація продовжує залишатися складною, однак більш-менш стабільною. Якщо зазирнути у недалеке минуле, то 2017-й став для області роком виклику. У зв’язку із забороною переміщення товарів з тимчасово окупованої території область тоді недоотримала фактично свій річний бюджет. А через відсутність перерахунків від підприємств та податків за півроку Луганщина недорахувалася 700 мільйонів гривень, і це істотно позначилося на її економічному «здоров’ї». Яка ситуація сьогодні?
Малий бізнес — у пріоритеті
На підконтрольній території області, за даними Держстату, сьогодні налічується 493 підприємства, причому великих з них лише чотири, середніх — дев’ять, а решта — це невеличкі підприємства. Одне слово, великого бізнесу в області майже немає, бо він залишився на окупованій території. Отже, якщо говорити про перспективу розвитку економіки регіону, то йдеться здебільшого про розвиток середнього та малого бізнесу, гнучкий механізм якого доволі оперативно реагує на зміни у суспільстві. Малі і середні підприємства переважно зосереджені у містах — Сєверодонецьку, Рубіжному, Лисичанську, Кремінній та Старобільську. Питома вага малого бізнесу у загальному обсязі реалізованої промислової продукції області становить майже 50 відсотків.
Причому середньооблікова кількість людей, які працюють тут, — 34 тисячі осіб, і порівняно з попереднім роком ця кількість майже не змінилася. Це свідчить про те, що підприємства працюють більш-менш стабільно, вони знайшли себе на споживчому ринку, а це своєю чергою стабілізувало заробітну плату штатних працівників — на сьогодні вона становить у середньому майже 7 500 гривень.
— Торік для малого та середнього бізнесу ми започаткували конкурс проектів, за умовами якого компенсували відсоткову ставку за кредитами, — розповідає директор департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму облдержадміністрації Сергій Медведчук (на знімку).
— Спочатку це був пілотний проект, для якого виділили півмільйона гривень. Цьогоріч заклали два мільйони гривень. Вважаємо за доцільне компенсувати відсоткову ставку за кредитами саме малим підприємствам, для яких ставка до 50 тисяч гривень — це великі гроші. Але насамперед, і тут моя позиція незмінна, йдеться про відповідальність бізнесу. Хочемо створити комплекс допомоги, який передбачає не лише компенсацію відсоткової ставки, а й залучення міжнародної технічної допомоги, різні проекти тощо.
На Луганщині планують у 2019 році довести індекс промислової продукції до 90 відсотків. За рахунок чого? Великі сподівання покладаються на під’єднання області до Єдиної енергетичної системи України. Ця подія очікується влітку — після здачі в експлуатацію нової потужної підстанції у Кремінському районі. З’єднання з ЄЕСУ має стабілізувати деякі моменти у розвитку промисловості Луганської області, зокрема, сприяти відновленню діяльності сєверодонецького «Азоту», лисичанського «ЛіНОСу» та інших підприємств. Отже, ця подія має стати головною у нинішньому році.
Перспективи поки що залишаються перспективами
Перспективи розвитку має і сільськогосподарська галузь області, де задіяно 1 044 агропромислові формування. Щоправда, промисловий комплекс вона не замінить, але може розв’язати частину регіональних проблем. Один з напрямів, що допоможе підняти економіку, вбачається у розвитку переробної галузі. Тому сюди спрямована і міжнародна технічна допомога. Підхід цьогоріч змінено: тепер фінансуються не домогосподарства, як було раніше, а саме малі формування — приватні підприємства, виробничі кооперативи, господарські товариства. В області вважають, що за ними — майбутнє.
— Індекс споживчих товарів за грудень 2018 в області становить 9,3 відсотка (в Україні — 9,8 відсотка). Ситуація щодо споживчого ринку, попри те що продовжується воєнний конфлікт, така, як є. Але я вважаю, що наш індекс споживчих цін був би менший, якби мала розвиток переробна промисловість сільськогосподарської продукції. На жаль, бажаних успіхів ми ще не досягли. Одна з причин — логістичні витрати, які на сьогодні вважаються найвищими в Україні. Тобто логістика у нас має подвійні тарифи, — зазначає Сергій Медведчук. — Індекс сільськогосподарської продукції за січень — грудень 2018 року становить 103,5 відсотка. У рослинництві — 103,6 відсотка, у тваринництві — 102,9 відсотка. Цей відсоток стабільний уже другий рік поспіль.
І це ще раз підтверджує, що агропромисловий комплекс працює в нашій області більш-менш стабільно.
Перспективною для Луганщини вважається і будівельна галузь. Коли область перейде до виробництва власних будівельних матеріалів (якщо вони будуть затребувані), то виникне значна потреба у державних програмах не лише з відбудови критичної інфраструктури, а й з будівництва нових об’єктів. Насамперед йдеться про житло для внутрішньо переміщених осіб, для людей, які працюють на підконтрольній території. Їх відсоток порівняно з минулим роком, до речі, дещо збільшився.
На жаль, і будівельна галузь в області сьогодні не має бажаного розвитку, будинки лише ремонтують, а не зводять нові. Ринок збуту не працює. Отже, без державної підтримки, без державних програм галузь навряд чи зможе розвиватись. Якщо говорити про інвестиції, то головними джерелами фінансування залишаються власні кошти підприємств (цей показник сягає майже 70 відсотків). Вагома частка капітальних інвестицій вкладається в машини, обладнання, інвентар та транспортні засоби (65 відсотків), а в будівництво споруд іде майже 28 відсотків. За словами Сергія Медведчука, інвестор прийде в область тільки з розрахунку на якісь великі проекти. Скажімо, бізнесу вигідний підряд, який передбачає щонайменше 50 мільйонів гривень.
Принаймні така ситуація спостерігається з дорогами. Так само це стосується і будівельної галузі.
Загалом обсяг залучених прямих іноземних інвестицій за минулий рік становив 435,5 мільйона доларів. Він зменшився на 0,6 відсотка порівняно з позаминулим роком, однак луганська обласна влада налаштована оптимістично: з одного боку — це недостатній рівень, а з другого — ознака того, що надходження інвестицій мають тенденцію до стабілізації.
Отже, напрошується один висновок: за ці роки попри надскладну ситуацію в регіоні, пов’язану з проведенням бойових дій, Луганщині вдалося стабілізувати свою економіку. На 2019-й покладаються великі надії.
Луганська область.
Фото надано автором.