Андрій Река, Максим Бурбак.

Парламентська хроніка
Ранкове засідання 6 лютого

Зранку в сесійній залі зареєструвалися 348 народних депутатів. Парламентська трибуна знову була заблокована представниками Радикальної партії Олега Ляшка, тож усі виступали з місця.

Варто зауважити, що градус передвиборної риторики в сесійній залі дедалі набирає обертів. Тож Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко закликала колег гідно пройти два місяці, які залишилися до виборів глави держави.

Віктор Развадовський, Володимир Литвин, Віктор Король.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Більше фото тут — www.golos.com.ua

Поряд із гучними заявами на адресу тих чи інших кандидатів у Президенти, політики порушили на ранковому засіданні й низку важливих питань. Так, лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак торкнувся питання забезпечення житлом ветеранів АТО, які є внутрішньо переміщеними особами (АТО-ВПО). «Сьогодні на мітинг збираються ветерани АТО-ВПО. Вимоги цих людей дуже прості. Вони хочуть жити на території України у власних домівках і вони на це заслуговують. Кожен із них боровся з російським агресором на сході. Боровся за Україну і за своє майбутнє в незалежній країні. Але після служби їм немає куди повертатися. Адже їхні будинки і помешкання залишилися на окупованих територіях», — наголосив депутат. Він нагадав, що у 2017 році за ініціативи Комітету у справах ветеранів, людей з інвалідністю вперше у законодавстві з’явився термін «учасники АТО-внутрішньо переміщені особи».

«Завдячуючи нашій роботі, на 2018 рік початково було виділено 5 млн грн на закупівлю житла цій категорії населення. Після першого півріччя суму видатків було збільшено. Загалом за 2018 рік за цією програмою було виплачено 41,7 млн грн. Як результат, 54 учасники АТО з числа ВПО змогли придбати собі житло, розпочати нове життя. Багато хто з них каже, що, отримавши своє житло, вони отримали сенс життя», — повідомив М. Бурбак.

Водночас у бюджеті цього року на компенсацію житла цим людям виділено лише 25 млн грн. Цього недостатньо, переконаний М. Бурбак, тож ініціює збільшення фінансування цієї програми до 200 млн грн.

«Переконаний, що ця каденція парламенту повинна вирішити питання забезпечення житлом учасників АТО-ВПО. Це наш із вами обов’язок», — наголосив депутат, додавши, що звернувся до уряду переглянути кошторис за результатами першого півріччя і збільшити фінансування на потреби учасників АТО-ВПО до 200 млн грн. «Маємо сплатити борг захисникам нашої України», — констатував він.

Водночас Микола Княжицький, голова Комітету з питань культури та духовності, зауважив, що протягом каденції парламенту в царині, якою він опікується, було зроблено дуже багато. «Ми справді відродили українське кіно, змінили керівний склад у багатьох закладах культури — прийшли молоді й сильні люди. Створили Інститут книги. Ми зробили надзвичайно багато, але потрібно зробити ще декілька важливих кроків», — сказав депутат. Серед цих важливих кроків він назвав ухвалення закону про мову. «Це наша відповідальність», — наголосив М. Княжицький, додавши: якщо ми не зробимо це у цьому складі парламенту, у наступному це зробити буде ще важче.

Він закликав колег мобілізуватися і ухвалити цей важливий проект на наступному пленарному тижні. «Ідеологія цього закону така, що він не просто утверджує українську мову. Буде створено навчальні центри з вивчення української мови в усіх регіонах», — повідомив він, зауваживши, що ухвалення закону зовсім не означає, що наступного ж дня телебачення стане україномовним, а газети почнуть видаватися лише українською. «Закон дбатиме про права національних меншин. Але маємо зробити все, щоб за 5-10 років Україна нічим не відрізнялася від будь-якої сусідньої країни, де їхня мова є основою їхньої самобутності і культури, основою самосвідомості. Тому закликаю всіх припинити будь-які інсинуації, з тим, щоб зірвати голосування. Ми зробили абсолютно європейський закон і наша політична відповідальність ухвалити його саме зараз», — констатував М. Княжицький.

Із заявою від двох фракцій також виступив голова фракції БПП Артур Герасимов. Його виступ стосувався закріплення в Конституції курсу України на ЄС та НАТО. «Рішення українського парламенту забезпечать незворотність шляху розвитку України до демократичної співдружності з розвинутими країнами світу», — наголосив депутат. Він нагадав, що протягом багатьох років питання зовнішньополітичного курсу України коригувалось під пильним наглядом, а часом, і контролем Москви. «Але ця ситуація кардинально змінилась за останні п’ять років і ми змусили світ сприймати Україну як велику і сильну державу в центрі Європи», — зауважив А. Герасимов, додавши, що й суспільство об’єднується навколо ідеї майбутнього членства в ЄС та НАТО.

«Яскравим доказом цього стала всеукраїнська акція збору підписів під зверненням до народних депутатів із закликом підтримати ініційовані Президентом зміни до Конституції. До збору підписів долучилися волонтери та активісти з абсолютно різних громадських організацій та політичних партій, відомі громадські та політичні діячі. За короткий проміжок часу вдалося зібрати понад мільйон підписів, що свідчить про рішучість українців у питанні захисту зовнішньополітичного курсу держави», — сказав він. 

А. Герасимов повідомив також, що народні обранці зможуть ознайомитися з підписами під час перерви о 12-й годині в кулуарах Верховної Ради та поспілкуватися з учасниками команди, яка організовувала цю акцію.

Перейшовши до розгляду питань порядку денного, депутати за повною процедурою обговорили проект постанови «Про Рекомендації парламентських слухань на тему «Реалізація в Україні міжнародних документів щодо запобігання антропогенним змінам клімату». Проте, щоб ухвалити проект, у сесійній залі забракло голосів — 152 «за».

Потому обранці перейшли до розгляду в повторному другому читанні проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (№ 6746).

Цей проект закону має 173 поправки, тож депутати домовилися, що у середу триватиме їх обговорення, а остаточне рішення щодо законопроекту буде ухвалено у четвер. Усі деталі проекту озвучила представниця Комітету з питань економічної політики Вікторія Пташник. Вона зауважила, що цей законопроект розроблено на виконання Угоди про асоціацію з ЄС. За її словами, із поданих 173 поправок було враховано 83, 15 — враховано частково, 75 — відхилено. «Документ підтримує чесний та прозорий бізнес, який виступає за прозору конкуренцію, за те, щоб на ринку існували прозорі правила гри», — зауважила обраниця, додавши, що цим проектом вирішуються два важливі блоки питань. З одного боку, Антимонопольному комітету надаються інструменти для розслідування та завершення позитивного розгляду найнебезпечніших порушень у сфері конкуренції. З іншого, пропонується запровадити чесні й прозорі правила для бізнесу. «Встановити чіткі процесуальні правила для тих осіб, які беруть участь у справах. Для того, щоб вони могли і захищатися в Антимонопольному комітеті від певних зловживань, які можуть вчинятися посадовцями, а з іншого боку, щоб суб’єкти, які є заявниками у справах про порушення конкуренції, також могли захистити та реалізувати свої права в Антимонопольному комітеті», — повідомила В. Пташник.

Із днем народження цього дня вітали Володимира Соляра («Народний фронт»).

Довідково

Нині в Україні зареєстровано майже 3,5 тис. учасників АТО-ВПО. З них на квартирному обліку в органах місцевого самоврядування перебувають 1700 осіб.