ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА
Ранкове засідання 7 лютого
Верховна Рада 334 голосами ухвалила президентський законопроект про закріплення в Основному Законі курсу на членство України в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі.
«Прийняті зміни до Конституції — це незворотність нашого європейського вибору, це початок справжньої інтеграції, це віховий день в історії нашої держави! Україна буде в ЄС, Україна буде в НАТО!» — заявив Голова Верховної Ради Андрій Парубій, вітаючи це історичне рішення.
Андрій Кожем’якін, Марія Матіос.
Андрій Река, Олена Масоріна, Валентин Дідич, Олександр Шевченко, Андрій Денисенко, Іван Савка.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич, який представляв законопроект про внесення змін до Конституції щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (№ 9037), повідомив, що згідно з вимогами статті 155 Основного Закону, частини шостої статті 149 Регламенту Верховної Ради, парламент може його ухвалити за умови, що законопроект за висновком Конституційного Суду визнано таким, що відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України. Тож, оскільки цей законопроект було попередньо схвалено на попередній сесії Верховної Ради, а Конституційний Суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України та не висловив до нього застережень, то Комітет з питань правової політики та правосуддя рекомендує Верховній Раді ухвалити поданий Президентом законопроект про внесення змін до Конституції в цілому як закон.
Під час обговорення Віктор Бондар («Відродження») зазначив, що депутатська група завжди підтримувала законопроекти, які стосувалися євроінтеграції, однак більшість країн, які вступали до ЄС чи НАТО, проводили це рішення через всенародні референдуми. «На жаль, в Україні не чують нашої позиції, щоб одночасно із президентськими виборами провести референдум», -сказав він та додав, що оскільки ані в ЄС, ані в НАТО ніхто Україну не чекає, то пропоновані зміни є «передвиборним трюком».
Артур Герасимов («Блок Петра Порошенка») висловив переконання, що український парламент ухвалить історичне рішення та підтримає пропозиції Президента Петра Порошенка щодо закріплення в Конституції нашого курсу до ЄС та НАТО. «Це рішення буде водорозділом, яке чітко покаже, хто за Москву, а хто за українських героїв», — сказав він та закликав підтримати прагнення українського народу приєднатися до європейського демократичного світу та отримання додаткової колективної безпеки і допомоги українській армії.
Олег Березюк («Самопоміч») наголосив, що прагнення до свободи та європейських цінностей записано кров’ю і потом добробатів, волонтерів, «кіборгів» та мільйонів українців за сотні років. Водночас він застеріг від використання змін Основного Закону країни як інструмента для передвиборних маніпуляцій.
Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко підкреслила, що в сучасному конкурентному світі, де тільки починається напружена боротьба за ресурси, Україна не може залишитися самотньою. «Тому наша мета — це членство в ЄС. І водночас ми маємо усвідомлювати, що коли проти нас ведуть війну і ми зазнаємо втрат, ми так само не можемо бути самотніми у військовому плані й мусимо бути частиною НАТО», — заявила вона та нагадала, що була першим Прем’єр-міністром, яка разом з Президентом та Головою Верховної Ради підписала заявку про отримання Україною ПДЧ щодо членства в НАТО. Разом з тим вона висловила думку, що порушуючи це питання за 50 днів до виборів, влада намагається використати його під час президентської кампанії.
Вадим Новинський («Опозиційний блок») назвав пропоновані зміни до Конституції передвиборними маніпуляціями Президента, які розколюватимуть країну. «Згідно з Конституцією виключно народ має право змінювати визначені в Основному Законі зовнішньополітичний курс держави», — сказав він та закликав не голосувати за ці зміни без проведення референдуму.
Олег Ляшко наголосив, що Радикальна партія підтримує євроінтеграційний курс, проте євроінтеграція має бути не на папері, а в реальному житті кожного українця. «Можна написати будь-яку декларацію, але коли мільйони заробітчан за кордоном, мільйони бідних, мільйони отримують копійчані зарплати і не можуть заплатити «космічні» ціни за комуналку чи дати дитині у школу 30 гривень на харчування — то про яку євроінтеграцію можна говорити», — запитав він та закликав не вести Україну до Європи манівцями, а розвивати економіку та відновлювати промисловість.
Максим Бурбак наголосив, що «Народний фронт», реалізуючи волю українського народу, послідовно підтримує рух до ЄС та НАТО. «Більшість українців підтримують вступ до НАТО, за євроінтеграцію в Європейський Союз Україна вийшла на Майдан, на Революцію Гідності. Сьогодні навіть не може бути сумнівів голосувати чи ні за ці зміни», — сказав він та нагадав, що рух до НАТО стартував ще в 2008 році, коли Арсеній Яценюк, як голова парламенту, разом з Президентом та прем’єром підписав звернення до НАТО про надання ПДЧ. «Але тоді «регіонали» заблокували парламент і на десять років зупинили рух країни до цивілізованого світу. Сьогодні ми повинні дати зелене світло Плану дій щодо членства в НАТО. Сьогодні ми повинні закріпити в Конституції незворотність євроатлантичного курсу України», — підкреслив М. Бурбак і закликав колег також підтримати Звернення Верховної Ради до країн-членів Північноатлантичного альянсу щодо надання Україні плану дій щодо членства в НАТО.
Євген Рибчинський («Воля народу») назвав пропоновані зміни до Конституції великим історичним шансом. «Якби у 1994 році замість Будапештського меморандуму ми підписали меморандум з НАТО, то ми не мали б війни», — припустив він.
Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко зазначила, що, голосуючи за НАТО і ЄС, ми голосуємо не за Президента, а за Україну. «Курс держави не повинен залежати від того, хто при владі. Сьогодні не час для політичного лицемірства, жодних голосів «утримався». Є лише одна причина бути відсутнім у залі — значить, тобі зламав хребет Кремль», — наголосила вона та підкреслила, що наша «Небесна сотня», наші добровольці та наші солдати на сході вже давно зробили цей вибір.
Президент Петро Порошенко, який прибув до парламенту, щоб підтримати власний законопроект, зазначив, що в середу в Брюсселі Північна Македонія отримала протокол про приєднання до Північноатлантичного альянсу, а також Європейська Комісія прийняла рішення про початок переговорів про членство Північної Македонії у Європейському Союзі. «Це ще одна демонстрація того, як взаємопов’язані ці процеси: НАТО і ЄС», — сказав він та підкреслив, що й Україна має рішуче рухатися дорогою до членства в ЄС і НАТО.
Глава держави нагадав, що кілька днів тому Єнс Столтенберг ще раз заявив, що двері НАТО відкриті для будь-якої країни, яка здатна реформувати країну та забезпечити виконання цілей Вашингтонського договору. За словами Президента — ці слова про Україну, бо, реформуючи впродовж останніх п’яти років сектор безпеки і оборони, ми саме цим і займаємося. «Хочу наголосити, що прямо зараз, під час прямої трансляції, в Кремлі дуже уважно спостерігають за подіями у Верховній Раді. Не дочекаєтесь! Не буде сьогодні у вас радості. Верховна Рада продемонструє ту єдність, яка демонструється останні чотири роки», — підкреслив П. Порошенко та висловив переконання, що членство в ЄС та НАТО є абсолютно реальними.
Підбиваючи підсумки обговорення, Голова Верховної Ради Андрій Парубій нагадав, як за часів Януковича у цій залі за кілька хвилин було скасовано курс України на євроінтеграцію. «Зараз ми маємо провести історичне голосування за вступ до ЄС та НАТО. Тут, у парламенті, ми стоїмо перед вибором майбутнього України. І наш вибір — це могутня, вільна та безпечна Україна», — наголосив він та закликав ухвалити в цілому зміни до Конституції щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (№ 9037). «За» проголосували 334 народні депутати.
Також Верховна Рада 240 голосами підтримала проект постанови про внесення до порядку денного десятої сесії Верховної Ради восьмого скликання та направлення до Конституційного Суду законопроекту про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області, № 9310-1). Цей, поданий 165 народними депутатами, законопроект передбачає перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.
«Сподіваюся, що в народних депутатів нарешті не забракне сил зробити важливий та знаковий з історичної точки зору крок, який утвердить у серці України, на території Січеславського краю, де знаходилися п’ять із восьми козацьких січей, наші питомо українські символи і смисли», — зазначив один із співавторів законопроекту № 9310-1, народний депутат Андрій Денисенко та підкреслив, що сьогодні вкрай важливо не просто підтримати гарну назву, якою також є назва Дніпровська область, але показати, що ця земля є спадкоємцем козацької слави та УНР, адже сто років тому місто звалося Січеслав.
Президентський законопроект № 9310, який передбачав перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську, здобув підтримку лише 144 народних депутатів, тож його було відхилено.
Голова парламенту при цьому нагадав, що Президент вніс свій законопроект після того, як у сесійній залі було провалено ініціативу про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. «Для того, щоб не допустити залишення Дніпропетровської області, Президент і запропонував перейменувати на Дніпровську», — сказав А. Парубій та зауважив, що сьогодні зал може підтримати перейменування на Січеславську область.
Голова Верховної Ради повідомив про отримання позитивного висновку Конституційного Суду щодо відповідності проекту закону № 8380 про внесення змін до Конституції України (щодо перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку) та доручив Комітету з питань правової політики та правосуддя підготувати питання до розгляду на пленарному засіданні.
На початку засідання парламентарії завершили розгляд поправок до проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (№ 6746) та 248 голосами ухвалили його в цілому.
Парламентарії підтримали проект постанови про затвердження порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.
В цілому ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо спостереження за виборчим процесом в Україні (№ 9524), який передбачає заборону на спостереження за виборами в Україні для осіб, які є громадянами (підданими) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, а також осіб, пропозиції щодо реєстрації яких як офіційного спостерігача ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом. «Позиція Верховної Ради, Президента та уряду є незмінною — представники країни-окупанта, яка веде війну проти України, не мають жодного права приїздити до нас, бо це можуть бути диверсанти, провокатори і хто завгодно», — заявила голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, звернувши увагу, що представники деяких європейських країн та ОБСЄ вже висловили своє «глибоке занепокоєння» цим законопроектом, заявила, що це Україна має висловлювати на адресу ОБСЄ глибоке занепокоєння, що її спостерігачі у своєму моніторингу жодним рядком не згадали, що президентські та парламентські вибори в РФ було сфальсифіковано, бо вони відбувалися в окупованому Криму. Крім того, хіба в той час, коли українські депутати не можуть поїхати до РФ, щоб підтримати під час судилищ наших моряків, ми маємо впускати до себе депутатів нелегітимної російської думи, запитала вона.
На вимогу фракцій «Батьківщина» та Радикальної партії на початку засідання голова парламенту одразу ж оголосив півгодинну перерву та запросив керівників фракцій для консультацій щодо ситуації із тарифами на газ для громадян. Після завершення наради А. Парубій повідомив, що спільна позиція більшості голів фракцій полягає в тому, що ситуація із тарифоутворенням потребує контролю парламенту, бо спекуляції на цю тему та можливе завищення тарифів б’є по найбільш незахищених громадянах України. «Якщо такі факти є, то вони мають бути досліджені парламентом і ми маємо висловити свою позицію. Тому домовились створити спільну, з представників усіх фракцій, робочу групу, щоб підготувати постанову парламенту про перевірку обґрунтованості нарахування тарифів», — сказав він та закликав фракції якнайшвидше подати свої пропозиції, щоб це питання можна було розглянути під час наступного пленарного тижня.
З днем народження вітали народних депутатів Ірину Луценко та Юрія Буглака.
Дослівно
Президент Петро Порошенко: «У 2014 році російська агресія почалася тоді, коли Україна мала позаблоковий статус. І ні від чого це не врятувало».
