Сьогодні вже не треба доводити факт організованого комуністичною владою Голодомору українців. Але ще треба осмислювати це жахливе явище, щоб зрозуміти, чому це сталося, хто винен? Саме ці запитання спонукали чернігівських істориків Сергія Горобця та Сергія Бутка видати книжку «Усвідомлення Голодомору 1932—1933 рр.: Чернігівщина».
«Корекція свідомості відбувається доволі повільно, — каже Сергій Бутко. — Багато хто не може сприйняти правди, не довіряє документам, сумнівається в цифрах, що наводяться. Тому попереду на дослідників чекає серйозна і аргументована системна просвітницька робота. Тим більше, що в Чернігові досі відсутній пам’ятний знак або монумент жертвам Голодомору-геноциду 1932—1933 рр.»
Коли в Україні вперше заговорили про Голодомор, підміна понять голодування і Голодомору, сутність тогочасних адміністративно-територіальних реформ, розкол селянства, селекція компартійного активу, жорстокість виконавців злочину, продовження голоду взимку і навесні 1934 року, а також чи голодувала тодішня «еліта» — ці та інші запитання ставлять автори на сторінках видання.
Чернігів.
Фото надано автором.
