Розпочати діалог про надання Плану дій щодо членства в НАТО

Вечірнє засідання

7 лютого

Про це йдеться в ухваленій Постанові про Звернення Верховної Ради України до Парламентської асамблеї НАТО, національних парламентів держав—членів НАТО «Щодо набуття Україною членства в НАТО» (№ 10007).

Після остаточного ухвалення на ранковому засіданні історичного рішення про закріплення в Конституції курсу на членство в ЄС і НАТО керівник фракції «Народний фронт» Максим Бурбак запропонував офіційно поінформувати про це Північноатлантичний альянс та розпочати предметне обговорення надання Україні ПДЧ. «У 2008 році відповідно до резолюції Бухарестського саміту НАТО Україні сказали, що План дій щодо членства в альянсі буде, що двері залишаються відкритими. Тепер, шановні партнери з НАТО, запустіть нас у ці двері та зробіть Україну наступним членом альянсу», — сказав він під час представлення проекту постанови. За його словами, сьогодні Україна захищає не тільки себе, а і країни Європи, тому має повне право ставити питання не просто про членство в НАТО, а про вступ за спрощеною і пришвидшеною процедурою.

Заступник голови Комітету у закордонних справах Борис Тарасюк повідомив, що запропоноване звернення відповідає формулюванням історичної Бухарестської декларації 2008 року щодо членства України в НАТО.

Також Б. Тарасюк зауважив, що для нього особисто це особливий день, бо у 1997 році був першим представником України при НАТО та брав участь у розробці основоположного документа, який називається «Хартія про особливі стосунки між Україною і НАТО». Він також нагадав, що у 2006 році як міністр закордонних справ провів успішні переговори з керівництвом НАТО і Північноатлантична рада була готова надати Україні План дій щодо набуття членства. «А що сталося після того? А сталося те, що Янукович поїхав 15 вересня 2006 року в Брюссель і заявив перед Північноатлантичною радою, що українці не готові до членства в НАТО. І, власне, це підірвало позиції нашої держави на переговорах з НАТО», — зазначив Б. Тарасюк. Як наслідок, у 2008 році в Бухаресті лише було заявлено, що Україна стане членом НАТО, але ПДЧ надано не було. Саме тому закріплення стратегічного євроатлантичного курсу в Конституції убезпечить від такого хитання в майбутньому.

Під час обговорення голова української делегації в Парламентській асамблеї НАТО Оксана Юринець підкреслила, що сьогодні ще навіть важко усвідомити, наскільки важливим є рішення про закріплення в Конституції курсу на членство в НАТО і ЄС, але це саме той шлях, яким пройшли країни Балтії, Румунія, Чорногорія.

Юрій Береза («Народний фронт»), у якого в четвер народилася онучка, висловив переконання, що вона житиме в країні, яка буде членом НАТО. Закликавши парламентаріїв дати за цю постанову якнайбільше голосів, він підкреслив, що саме через дії політиків, які не дали країні такого шансу у 2006—2008 роках, внаслідок російської агресії гинуть тисячі українців. «Подумайте, якби ми були вже в НАТО, чи була б війна? Подумайте, якби ми були в НАТО, чи був би в нас заграбастаний Крим? Думаю, що відповідь однозначна — ні», — наголосив Ю. Береза.

Олена Сотник («Самопоміч»), заявивши, що фракція беззастережно підтримує стратегічну направленість до ЄС та НАТО, закликала не забувати, що ключовим нашим завданням є побудова сильної армії, а це означає, що потрібно змінювати її відповідно до стандартів НАТО та відходити від корупційних практик. «Якщо ми будемо мати сильну армію, якщо ми будемо мати повну відповідність стандартам НАТО, вони самі нас покличуть як сильного партнера», — переконана вона.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій, реагуючи на слова представника Опозиційного блоку Олександра Долженкова, що Україна повинна бути нейтральною країною, нагадав, що наша держава вже була недовгий період нейтральною державою. «У цьому залі більшість Януковича прийняла цей статус. І, власне, в той період Російська Федерація розпочала збройну агресію проти України, в той період почали вбивати українців у Донецьку, Луганську, у Криму. І треба мати до них найменшу повагу, до всіх загиблих і до всіх переселенців, щоб сьогодні закликати до того ж злочину», — сказав він та ще раз наголосив, що Україна має бути членом НАТО, бо це єдиний спосіб гарантувати безпеку наших громадян.

А. Парубій повідомив, що йому стало відомо про спроби на підставі статті 48 Регламенту подати проект постанови про скасування рішення щодо внесення змін до Конституції. Однак юристи апарату та Регламентного комітету роз’яснили, що зміни до Конституції розглядаються за іншою процедурою, ніж решта законопроектів, тому на них ця норма не поширюється. «Тому я невідкладно підписую Закон України № 9037 про внесення змін до Конституції щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО і передаю його на підпис Президентові», — повідомив голова парламенту.

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо Єдиного державного реєстру ветеранів війни, № 9508). Голова Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю Олександр Третьяков повідомив, що розроблений спільно із новоствореним Міністерством у справах ветеранів документ має забезпечити надання державних соціальних гарантій усім без винятку ветеранам, оскільки сьогодні ніхто не може назвати навіть точну їх кількість. «Тому без єдиної інформаційної бази ветеранів та їхніх потреб неможливо надавати системну та ефективну державну підтримку», — сказав він та повідомив, що порядок доступу до відомостей реєстру та їхнього використання буде визначено урядом, а відповідальним за його ведення буде Міністерство у справах ветеранів України.

Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко також зауважила, що сьогодні в Україні налічується майже 1,2 мільйона ветеранів війни та членів сімей загиблих ветеранів, із них приблизно 360 тисяч учасників АТО та Операції Об’єднаних сил.

«Головне завдання новоствореного Міністерства у справах ветеранів — це не тільки узгодити цю цифру, щоб там не було «лжеветеранів», але й надати комплексну підтримку нашим реальним героям.

Сергій ЛАВРЕНЮК.