Чужих дітей не буває

Як повідомила активістка Євромайдану співачка Руслана Лижичко, їй протягом останніх двох днів погрожують. «Я хочу заявити, що вже два дні мене попереджають про можливий замах на мене, — сказала Руслана під час брифінгу у понеділок. — Нібито всередині Майдану на мене мають напасти хлопці, які мене або викрадуть, або поб’ють, або будуть використовувати зброю», — сказала вона. Ще раніше активістка заявляла, що за нею встановили стеження.

Запитання викликали й події навколо вагітної дружини лідера організації «Спільна справа» Олександра Данилюка. Як відомо, саме ця організація захопила, а згодом звільнила будівлю Міністерства юстиції. Тоді ж лідер «Спільної справи» заявив, що захоплення будівлі — це їхня ініціатива, яка ніяк не координувалася з лідерами опозиції чи іншими представниками Майдану. Побоюючись за родину, О. Данилюк вирішив вивезти її з країни. Але його вагітна дружина та півторарічний син змогли вилетіти з аеропорту «Бориспіль» лише після п’яти годин очікування. Як повідомив О. Данилюк на своїй сторінці у «Фейсбуці», під час проходження митного контролю у його дружини виявили наркотики. Згодом з’ясувалося, що порошкоподібна речовина не містила наркотичних речовин. Жінку та її сина відпустили. Проте цим історія не вичерпалася. Літак, яким летіла родина Данилюка, ще декілька годин простояв в аеропорту, оскільки в ньому начебто зламався двигун. Можна лише здогадуватись, яких хвилювань довелося зазнати вагітній жінці. «Я не боюсь надзвичайного стану, я боюсь держави, в якій влада може тримати в заручниках вагітних і немовлят», — написав лідер «Спільної справи». Звісно, це може бути звичайний збіг обставин. Але надто часто обставини збігаються, коли йдеться про активістів Євромайдану.

Тим часом, для підтримки мітингувальників зранку у вівторок до Києва прибули люди з різних областей країни. Навіть довелося розгортати на Майдані додаткові намети. Стояти на Євромайдані, доки не будуть врегульовані питання, вирішили й матері, котрі мають синів по обидві сторони барикад. Адже, за їхніми твердженням, чужих дітей не буває. Тож вони готові стати живим щитом між барикадами, аби не допустити кровопролиття. Зі зверненням до силовиків звернулися також і журналісти, які просили не стріляти в них. «Ми працюємо, а не воюємо», — наголошували журналісти. У відповідь силовики, що стоять на Грушевського, увімкнули гучномовець, через який просили журналістів залишити буферну зону.

Між тим новини про відставку Прем’єр-міністра Миколи Азарова та результати голосування у парламенті за скасування законів «16 січня» на Євромайдані вітали схвальними вигуками та оплесками. Втім, відставка прем’єра — це ще не перемога, вважають мітингувальники. Піти має увесь уряд, а дехто з урядовців — відповісти за свої дії перед законом. Основні ж події на Майдані Незалежності мали розпочатися після вечірнього засідання Верховної Ради. Під час нього, як відомо, депутати мали ухвалити закон про амністію та створити комісію щодо повернення Конституції 2004 року.