«Під час ключових викликів перед країною всі проєвропейські сили в парламенті об’єднуються, всі стають плече до плеча і відставляють убік всі політичні дискусії», — сказав Андрій Парубій про закріплення зовнішньополітичного курсу України в Конституції.
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій назвав історичним перший пленарний тиждень десятої сесії. Він нагадав в інтерв’ю телеканалу «РАДА» у п’ятницю, що початок пленарної роботи проходив під гаслом деяких аналітиків, що сесійна зала в передвиборний період не працюватиме.
А. Парубій зазначив, що для нього було дуже важливо, щоб із самого початку нової сесії і налаштувати зал на роботу, і продемонструвати, що Верховна Рада залишається осередком стабільності та ефективної роботи. Тому, за його словами, перше засідання було розпочато з важливих питань — конституційних змін.
Глава парламенту повідомив, що загалом за тиждень було ухвалено десять рішень: чотири закони в цілому і шість постанов. «Кожен із цих законів має величезну вагу і дуже об’ємний: згідно із законом по кожному з них потрібно було пройти повну процедуру», — сказав він.
Найважливішим питанням серед ухвалених рішень і взагалі за всю каденцію глава парламенту назвав остаточне голосування щодо затвердження змін до Конституції України, як незворотного, — по стратегічному напряму нашої зовнішньої політики — про вступ до ЄС і НАТО. За його словами, звичайний закон було б дуже просто змінити — водночас 335 голосів конституційної більшості означають незворотність європейського шляху України. «Для мене було великою подією і великим щастям, що я долучився до цього процесу як Голова Верховної Ради України», — наголосив А. Парубій.
Глава парламенту подякував Президенту України за цю ініціативу і привітав всю Україну з тим, що напередодні п’ятої річниці Майдану було виконано одне з головних завдань Майдану, нагадавши, що Майдан і розпочався саме з того, що уряд Януковича
— Азарова відмовився підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. «Фактично ми пройшли цей шлях і закріпили його в Конституції, чим і підтвердили, що наші мрії і візії, про які ми говорили на Майдані, неухильно втілюємо в життя», — підкреслив він.
Швидке підписання ухваленого законопроекту про затвердження зовнішньополітичного курсу в Конституції Голова Верховної Ради пояснив тим, що «не потрібно відтягувати з підписанням документів такої ваги, водночас і конституційний процес має окрему, інакшу процедуру, ніж будь-який закон, і не передбачає внесення постанов на відхилення чи заперечення на голосування, що й дало підстави підписати рішення в день голосування».
Для народних депутатів, наголосив він, «це також було важливою подією: 335 голосів показали, що, незважаючи на передвиборну кампанію і політичне протистояння, під час ключових викликів перед країною всі проєвропейські сили об’єднуються, всі стають плече до плеча і відставляють убік всі політичні дискусії». «Народні депутати продемонстрували не лише незворотність, а й недопустимість відтягування цього політичного рішення. Я впевнений, що Президент України підпише це рішення невідкладно», — наголосив Голова Верховної Ради України.
Глава парламенту наголосив, що він з перших днів, як став Головою Верховної Ради, ініціював усі постанови, які стосувалися питання декомунізації. «Практично ми змогли затвердити всі перейменування по Україні, і залишились два обов’язки — це ті області, які зазначені в Конституції, а отже, їх не можна змінити постановами чи законами, а лише змінами до Конституції, — Кіровоградська і Дніпропетровська області», — поінформував він і зазначив, що сам ініціював розгляд цих питань.
А. Парубій зазначив, що він є прихильником назви «Січеславська область»: «Це історична назва. Зрештою, це був козацький край, де було п’ять Січей українських. І це був би ідеальний спосіб перейменування області».
Глава парламенту також нагадав, що було дві пропозиції щодо назви: Січеславська і Дніпровська. На його переконання, неможливо, щоб у назві залишилось ім’я Петровського — організатора Голодомору. «Неможливо, щоб так було в Україні, яка пройшла через величезну трагедію Голодомору, щоб прізвище організатора Голодомору було в назві однієї із знакових областей України».
«Позитивне голосування (240 голосів) щодо розгляду цього питання було великою втіхою для патріотичних сил України, і для Верховної Ради стало важливою і знаковою подією», — зазначив А. Парубій. Він також поінформував, що після висновку Конституційного Суду України з цього питання знову потрібно буде 226 голосів, і висловив надію що цього року це питання може бути завершено: «Переконаний, що так само, як напередодні президентських виборів парламент демонструє здатність приймати зміни до Конституції, напередодні парламентських виборів парламент збереже ту саму здатність. І ніякі політичні дебати не відволічуть Верховну Раду від вирішення концептуальних завдань».
А. Парубій в інтерв’ю також наголосив, що наступного пленарного тижня (у лютому) Верховна Рада розгляне законопроект про мову («Про забезпечення функціонування української мови як державної», № 5670), ухвалений у першому читанні.
Голова Верховної Ради нагадав, що перед новим роком профільний комітет ухвалив рішення, «провів дуже професійну і дуже масштабну роботу, фактично вже є узгодження розгляду всіх правок». «Нині комітет і Головне юридичне управління апарату вже на завершальному етапі доопрацювання, адже це дуже об’ємний законопроект, подано 2500 правок, і я переконаний, що в наступні два міжпленарні тижні комітет буде мати час і змогу завершити спільно з апаратом Верховної Ради цей документ», — сказав А. Парубій і наголосив, що це дасть йому підставу поставити документ на розгляд парламенту.
Голова Верховної Ради зауважив, що наступного пленарного тижня також буде запропоновано пройти ще й блок безпеки і оборони, до якого цього тижня не встигли дійти, але одразу після того він запропонує і оголосить блок питань культури, в якому буде закон про мову.
А. Парубій зазначив, що, можливо, цей законопроект не буде розглянуто за один день — «розгляд правок може тривати кілька днів, весь час дуже важко передбачати, як довго, тому що невідомо, наскільки автори правок будуть активними, наскільки будуть наполягати на них». Водночас, за його словами, це вже буде мати менше значення: «Коли парламент увійде в розгляд закону про мову, то ми маємо по ньому прийняти рішення». «Не ставити жодного іншого законопроекту, жодної іншої ініціативи, поки Верховна Рада України не прийме рішення по закону про мову», — наголосив він.
А. Парубій переконаний, що це буде позитивне рішення, водночас він пообіцяв докласти максимальних зусиль до мобілізації народних депутатів: «Я звертатимуся до всіх народних депутатів — повідомлятиму про день і час розгляду питання, запрошуватиму в той день і в ту годину бути в залі Верховної Ради України, я закликатиму і публічно повідомлятиму, що участь є обов’язковою для кожного, бо це одне з фундаментальних питань українського буття — і ця відповідальність сьогодні є перед нами».
Глава парламенту нагадав «той день і той розпач», коли приймали закон Колісниченка—Ківалова, коли він всіма силами намагався не допустити прийняття «русифікаторського» закону. «Тоді був відчай. Було відчуття відчаю. Я боровся, але не вдавалося досягти результату. Сьогодні є шанс для результату. Сьогодні є час не відчаю і не плачу, сьогодні є час творити, сьогодні є час будувати. І цей закон — це один із глибоких фундаментів українського дому. І тому це одне з найважливіших рішень. Я впевнений, що ми знайдемо порозуміння в залі і зможемо підтримати закон про мову, зможемо ввести його в дію — і це буде історичним рішенням», — підкреслив Голова Верховної Ради України.
Учора Голова Верховної Ради підписав і подав Президенту ухвалений в четвер законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо спостереження за виборчим процесом в Україні (№ 9524), який передбачає заборону на спостереження за виборами в Україні для осіб, які є громадянами (підданими) держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом, а також осіб, пропозиції щодо реєстрації яких як офіційних спостерігачів ініційовано або внесено державою-агресором або державою-окупантом.
Прес-служба апарату Верховної Ради України.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
