Наумовець Антон Григорович.

НАН України — це вища наукова організація в державі, яка об’єднує колектив висококваліфікованих учених і інженерів, здатних отримувати нові фундаментальні знання і розв’язувати на цій основі складні неординарні проблеми. При цьому науковці академії неухильно дотримуються принципу «знання — у практику», що від самого початку був проголошений її засновниками 100 років тому.

Досягнення наукових установ у сфері створення інновацій насамперед стосуються охорони здоров’я; інформаційних технологій; нових матеріалів та їх з’єднання; енергетики й енергоощадності; електроніки; мінеральних ресурсів; хімічних технологій і біотехнологій; агропромислового комплексу; екології та охорони довкілля; розв’язання суспільних і гуманітарних проблем; зміцнення обороноздатності країни.

У галузі інформаційних технологій науковці академії створили суперкомп’ютери, що допомагають розв’язувати багато задач, пов’язаних з важливими й нагальними потребами не лише самої науки, а й економіки, державного управління, оборони.

Програмне забезпечення розпізнавання образів, розроблене нашими вченими, є сучасним інтелектуальним продуктом, який викликає інтерес навіть у світових гігантів ІТ-індустрії, та є дуже важливим для боротьби з тероризмом і злочинністю.

Унікальною розробкою є сапфірові оптичні диски, на яких навіть протягом десятків тисяч років можна зберігати цінну інформацію — у першу чергу наукові знання, об’єкти культурної спадщини, генетичну інформацію біологічних видів.

Установи НАН України мають багато розробок, призначених для використання в галузі охорони здоров’я. Наприклад, розроблено сімейство приладів електростимуляції з біологічним зворотним зв’язком «Тренар» для відновлення рухів та мовлення після тяжких захворювань нервової системи, таких як інсульт, ДЦП тощо. На сьогодні з їх допомогою вже проліковано понад 15 тис. хворих. Виробник цих приладів — київський завод «Електронмаш».

Спільно з вітчизняними медиками було запропоновано революційну технологію електрозварювання живих м’яких тканин під час хірургічних операцій, що значно зменшує крововтрати та пришвидшує загоєння ран. Розроблено 150 відповідних методик в абдомінальній хірургії, травматології, пульмонології, проктології, мамології, гінекології, отоларингології, офтальмології, із застосуванням яких уже виконано понад 200 тис. операцій.

Традиційно сильною галуззю в нашій академії є матеріалознавство. Серед величезної кількості розробок у цьому напрямі важливе місце посідають нові сплави, нові композити та методики їх з’єднання, технології виробництва нанопорошків, вуглецеві матеріали, технології вирощування унікальних монокристалів з рекордними у світі габаритами, зокрема кристалів оптичного германію для інфрачервоної електроніки, у тому числі в техніці військового призначення.

Нашими фахівцями розроблено технологію виробництва магнітом’яких аморфних і нанокристалічних сплавів на основі заліза. Їх використання для виготовлення магнітних осердь дає змогу на порядок зменшити масу трансформаторів. Виробництво таких матеріалів освоєно на НВП «Мелта». Запропоновано революційну технологію вирощування монокристалів тугоплавких металів з рекордними габаритами методом тривимірного друку. Уже експортовано цієї продукції в США на суму понад 400 тис. дол.

Розроблено технологію вирощування великих структурно досконалих монокристалів алмаза для електроніки, оптики, прецизійної обробки матеріалів тощо. Застосовуючи цю технологію, можна отримувати великі та високоякісні (до 40 каратів за один цикл вирощування) монокристали алмаза жовтого, блакитного, зеленого, червоного кольору або традиційні безбарвні.

У галузі електроніки і сенсорики в академії розроблено і реалізовано цілу низку нових типів приладів. Наприклад, це георадар, який дає змогу проводити підповерхневі обстеження на глибинах до 30 м; доплерівський радар, що виявляє живих людей під різними завалами навіть на глибині 5 м; плазмонний аналізатор, що показує наявність у крові людини і тварин шкідливих мікроорганізмів. Розроблено багато біосенсорних приладів для моніторингу якості питної води, ґрунту, повітря; для дистанційної діагностики впливу стресових чинників на стан посівів сільськогосподарських культур.

Серед розробок для агропромислового комплексу передусім слід відзначити створені високоврожайні (до 130 ц/га) сорти пшениці. Площі щорічних посівів сортів селекції науковців академії становлять 5,5 млн га, або понад чверть усіх посівних площ озимої пшениці в Україні. 

Загалом створено майже 150 нових сортів культур, які заміщують імпорт закордонного насіння на суму 2,2 млрд грн щороку. Крім того, запропоновані ефективні стимулятори росту рослин, засоби збереження родючості ґрунтів, комплексну технологію застосування гербіцидів, зносостійке землеобробне знаряддя.

У галузі енергетики та енергоощадності, мабуть, найважливішим результатом є те, що інститути академії розробили необхідні технології та беруть відповідальну участь в обґрунтуванні можливості продовження терміну безпечної експлуатації реакторів й іншого обладнання атомних електростанцій. Тим самим економляться мільярди доларів, оскільки роботи з продовження терміну експлуатації одного енергоблоку типу ВВЕР-1000 потребують капіталовкладень приблизно в 300—350 млн дол. США, тоді як будівництво нового енергоблоку коштує 5—7 млрд дол. США.

Не менш важливими є також роботи з моніторингу та діагностики об’єктів Єдиної енергетичної системи України на базі інформаційно-діагностичного комплексу «Регіна». Велике значення для нашої енергетики та енергозаощадження, для захисту довкілля мають розроблені науковцями академії ефективні вугільні енерготехнології.

Важливі результати отримано в галузі створення нових наноматеріалів медичного призначення. Наноматеріали використовують під час розробки нових ліків, зокрема проти діабету ІІ типу та злоякісних пухлин; нового класу антитромботичних препаратів і регуляторів скорочення гладких м’язів; для виготовлення біокерамічних імплантатів та носіїв для прицільного постачання фармацевтичних препаратів до хворих органів за допомогою магнітного поля; у нових діагностичних і сенсорних тест-системах тощо.

Учені НАН України створили низку комбінованих перев’язувальних засобів. Це, зокрема, гідрогелеві пов’язки для прискореного загоювання ран та опіків, які майже вчетверо дешевші за закордонні аналоги. Завдяки десорбції біологічно активних речовин, що містяться в них, забезпечується тривалий лікувальний ефект. Також на основі активованих вуглецевих волокнистих матеріалів створено унікальний ензимний засіб для зупинення масивних судинних кровотеч. Така сорбувальна пов’язка призначена для лікування ран та опіків, трофічних виразок, пролежнів тощо. Засіб зменшує травматичний набряк та інтенсивність запальної реакції, діє навіть у разі наявності в пацієнтів гемофілії.

Створено нові матеріали на основі системи Ti-Nb-Si для виготовлення кісткових імплантатів, ендопротезів та металоконструкцій для остеосинтезу при хірургічному втручанні. Механічні властивості таких матеріалів вищі, ніж традиційних титанових сплавів медичного призначення.

Розроблено хірургічні магнітні інструменти з рекордно сильним магнітнім полем, за допомогою яких можна ефективно видаляти металеві осколки розміром до 25 мм із суглобів, кісток, очей і навіть із серця. У військових шпиталях уже виконано понад 3 тис. таких операцій.

Науковці академії активно працюють у галузі екології та охорони довкілля. В Україні на полігонах твердих побутових відходів щорічно виділяється приблизно 120 млн м3 біогазу. Нашими фахівцями створено комплекси для отримання біогазу сміттєзвалищ та використання його для генерації електроенергії, що працюють на полігонах біля Києва та в місті Бориспіль.

Створено унікальний високоефективний засіб для швидкої ліквідації нафтових розливів — наношаруватий сорбент на основі терморозширеного графіту. Поглинальна здатність 1 кг сорбенту становить до 60—80 кг нафти, що майже удвічі більше, ніж у закордонних аналогів, і тому він знаходить попит в Індії та Німеччині. Створено також високоефективний порошкоподібний вуглецевий сорбент рослинного походження «Барстес».

Розроблено комплекси водопідготовки типу «Вега» потужністю від 0,5 до 10 м3/год. Вони призначені для очищення води з водопроводів, колодязів, артезіанських джерел. Уже встановлено понад 150 таких комплексів у школах, дитячих садках, підприємствах харчування, житлових об’єктах.

Науковці академії у сфері суспільних і гуманітарних наук впровадили у свою діяльність дуже корисну практику підготовки національних доповідей з найактуальніших суспільно-політичних, соціально-економічних і культурних питань розвитку українського суспільства. Ці матеріали надсилаються в усі центральні органи влади, профільні установи. Також проводяться ґрунтовні економічні, демографічні, соціологічні дослідження. На їх основі наші вчені щороку виконують аналіз змін, що відбуваються в українському суспільстві. Видано багато монографій з різних напрямів економіки, права, історії, філософії, літературознавства, мовознавства, культурології.

Йдучи назустріч запитам громадськості, яка вимагає реформування усіх суспільних сфер, академія значну увагу приділяє оцінюванню діяльності наукових установ. Адже без об’єктивної оцінки того, що ми маємо, будь-які реформи будуть неефективними або ж навіть руйнівними. В основу ми заклали методику, яку застосовують німецькі вчені. Першочергове значення надається науковим результатам світового рівня, їх визнанню в Україні та світі, підготовці кадрів, рівню і масштабам впровадження результатів в економіку, їхньому впливу на якість життя суспільства.

Життєво важливою для діяльності академії є державна підтримка наукових досліджень. На жаль, у державному бюджеті фінансування діяльності НАН України у 2019 р. передбачено в розмірі 4,157 млрд грн, що на 0,8 млрд грн менше від мінімальної потреби. Середня заробітна плата по академії станом на кінець 2018 р. становила 7758 грн, що майже на 20% менше за середню зарплату по Україні. Загрозливого характеру набувають темпи скорочення чисельності працівників НАН України. Через низьку заробітну плату, дефіцит сучасного обладнання, проблеми з житлом не йде в науку молодь. Кадрове провалля між поколіннями вчених загрожує втратою носіїв знань, що завдасть непоправної шкоди державі. Час виконання чинного закону, яким передбачено виділення на науку не менш як 1,7% ВВП, схоже, відкладається до нескінченності.

Водночас учені академії переконані, що впровадженням своїх розробок вони зможуть заробляти значно більше позабюджетних коштів за умови, що в Україні буде докорінно вдосконалено законодавство щодо інновацій і створено сприятливий інноваційний клімат для підприємництва. Ми звертаємося до Верховної Ради України з проханням прийняти відповідний оновлений закон у пріоритетному порядку. В Європі, Азії та Америці ефективно діє низка перевірених часом аналогічних законодавчих актів, які мають багато спільного між собою і які нам можна взяти за основу. Та ми чомусь воліємо вчитися на власних помилках, а не на позитивному досвіді інших. А час спливає...

Однак наші науковці не сидять склавши руки, і активно встановлюють прямі зв’язки з владними структурами і бізнесом. Підписані і виконуються угоди про співпрацю з Мінекономрозвитку і торгівлі, Укроборонпромом і Генштабом ЗСУ, Державним космічним агентством, з підприємствами «КБ «Південне», НАЕК «Енергоатом», «Антонов», «Мотор Січ», «Арсенал», «Турбоатом», «Зоря»—«Машпроект», з Українським союзом промисловців і підприємців, Федерацією роботодавців України, Київською міською держадміністрацією, Радою директорів підприємств і організацій Києва — загалом понад 40 таких угод. Нам конче потрібні міцний союз і взаєморозуміння між державною владою, наукою, освітою і економікою.

Водночас академія самокритично оцінює свою діяльність, бачить свої недоліки і сприймає конструктивну критику. Президія за ініціативою президента НАН України академіка Бориса Євгеновича Патона прийняла і реалізує Концепцію розвитку академії на 2014—2023 роки, в якій закладено основний принцип — удосконалення і розвиток, але без руйнування наших здобутків, перевірених часом. У концепції конкретно сформульовано стратегічні напрями розвитку, серед них: підвищення ефективності наукових досліджень; активний розвиток зв’язків з виробництвом; максимально можливе залучення до досліджень молодих кадрів; постійна увага до проблем державної ваги; оптимізація структури Президії академії і наукових установ; розв’язання соціальних проблем науковців.

Підсумовуючи, слід підкреслити, що науковців украй обурює, коли окремі високопосадовці насмілюються стверджувати, що «академія, крім стосу паперів, нічого не дає державі». Доречно нагадати таким діячам, що безпідставне знеславлення, яке спричиняє велику моральну і матеріальну шкоду, є підсудною справою. У 2016 р. ми влаштували виставку наших розробок безпосередньо в приміщенні Верховної Ради України, проте, на жаль, її відвідали не більш як десяток депутатів. Це свідчить про те, що багато представників влади навіть не хочуть знати, що робить академія. Тому всі свідомі громадяни мають давати рішучу відсіч подібним необґрунтованим нападкам і боронити академію наук, яка, без перебільшення, є унікальним національним надбанням українського народу.

Антон НАУМОВЕЦЬ, академік НАН України, перший віце-президент НАНУ.