Протягом кількох років у Хмельницькій міській раді звітували про те, що тимчасово вільні кошти кладуть на банківський депозит. Оскільки йшлося про багатомільйонні суми, то й отриманий відсоток був чималий. Від таких додаткових надходжень не відмовиться жоден бюджет. Але тепер ситуація змінюється. Уряд має намір заборонити місцевій владі класти гроші на банківські рахунки. Пояснюють це тим, що деякі керівники не хочуть шукати для себе додаткових клопотів й інвестувати кошти в проекти, які з часом приноситимуть прибутки. Мовляв, набагато простіше віддати гроші в користування банкам і жити на відсотки. Такий підхід в уряді вважають нераціональним, тож хочуть поширити згадану заборону на весь нинішній рік.
Певна логіка в цьому є. Адже загалом по країні на депозитних рахунках залишились мільярдні суми невикористаних коштів. Та не завжди це було зроблено навмисно. У когось затягнулись тендерні процедури. Хтось був вимушений змінювати початковий план. А комусь не вистачає коштів на масштабний проект, тож у такий спосіб місцеві керівники прагнуть не розпорошуватися на дрібні об’єкти чи покупки, а назбирати для більших.
У Хмельницькому теж виробили свою фінансову стратегію, відповідно до якої банківські депозити якраз вважають раціональними та ефективними. А таке джерело додаткових надходжень — аж ніяк не зайве. Особливо, коли йдеться про ті кошти, які вимушені чекати на освоєння.
Як зазначають міські фінансисти, проблем із використанням вільних коштів немає, бо й останніх у бюджеті просто немає. Кожна гривня наперед порахована і запланована. Та від планів до початку робіт інколи минає чимало часу. Чи не найбільше займають тендерні процедури. Тож поки вони проходять та отримуються всі дозволи, гроші не тільки можуть, але й повинні лежати на депозитах, а не просто на казначейському рахунку. На підтвердження цієї думки хмельницький міський голова Олександр Симчишин наводить такі цифри: протягом трьох років бюджет обласного центру вдалось поповнити на 51,7 мільйона гривень саме завдяки депозитам. Знайти інше джерело таких само надходжень не так уже й просто.
У Хмельницькому такий процес заробляння грошей зробили плановим. Приміром, нинішнього року мають намір розмістити 60 мільйонів гривень. Це дасть змогу в цьогорічний бюджет міста закласти додатково майже 12,5 мільйона гривень. Уже визначено, як ці надходження витрачатимуть, тож про те, що гривня працює неефективно, не йдеться. За словами міського голови, кошти могли б піти на капітальний ремонт трьох вулиць або будівництво семи спортивних майданчиків.
Однак усі ці можливості можуть втратити, якщо набере чинності постанова Кабміну. Хоча тільки в січні, ще до того, як уряд озвучив свої наміри, міській казні вдалось заробити на тимчасово вільних коштах майже півмільйона гривень, уклавши з банком, що був обраний на основі конкурсу, угоду під 15 відсотків річних. Ці додаткові надходження принесли 26 мільйонів гривень, які місто виділило на закупівлю тролейбусів. Гроші сплатять лише тоді, коли всі замовлені тролейбуси надійдуть до транспортного підприємства, пройдуть техогляд і тестування. Процедура закупівлі може затягнутися на кілька місяців. Якби місто не виявило ініціативи, призначені для цієї покупки кошти просто лежали б в очікуванні казначейського рахунку.
Вочевидь, урядова заборона не скрізь і не всім піде на користь. До того ж непродумані рішення можуть призвести і до втрат. Адже між банками і міськими фінустановами вже можуть діяти відповідні договори, і дострокове зняття депозиту може обернутись фінансовими санкціями. Прагнення уряду змусити працювати кожну гривню не викликає критики. Але на місцях хочуть, щоб будь-які новації підганяли лінивих, та не йшли проти тих, хто вміло використовує кошти.
Хмельницький.
