Таку думку висловила Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, коментуючи скликане на вимогу Російської Федерації засідання Ради безпеки ООН, під час якого обговорювали виконання Мінських угод.

Назвавши виступ представника РФ в Раді безпеки «очікуваною істерикою» про те, що «Порошенко напав на Донбас, Україна не пускає російських спостерігачів на вибори», І. Геращенко підкреслила, що країна-агресор ініціювала це засідання, щоб «ще раз повторити свої гібридні юродствовання про «громадянську війну» і «прямий діалог з республіками».

Вона звернула увагу на виступи постійних представників ООН від Німеччини та США, які свідчать, що світ все чудово розуміє і вже без евфемізмів говорить, що це було російське вторгнення. До того ж представник Німеччини відвідував Україну та мав зустрічі в українському парламенті, тож наголосив, що Верховна Рада на виконання Мінських угод ухвалила відповідні закони, а от РФ нічого не зробила для припинення війни. Перший заступник глави парламенту також нагадала, що чотири роки тому, замість передбаченого Мінськими угодами припинення вогню, російські війська продовжували атаку та захопили Дебальцеве.

За словами І. Геращенко, саме під знаком дебатів у Раді безпеки ООН тривало 103-тє засідання Мінських груп. «Українські представники в ТКГ та всіх групах наголосили, що під час дебатів у Радбезі Росію назвали агресором і окупантом та поклали на неї повну відповідальність за невиконання Мінських угод, порушення режиму тиші, блокування гуманітарних і безпекових питань та звільнення заручників», — зазначила вона у Фейсбуці та підкреслила, що якраз на тому, що Росія має піти як з Дебальцевого, так і усієї української території, вивести війська і техніку та негайно скасувати «результати псевдовиборів у «республіках», наголошувала наша делегація в Мінську. Щоправда, у відповідь «гопники з пітерської подворітні» знову завчено повторювали «нас там нєт».

Коли ж зайшла мова про негайне звільнення заручників та військовополонених, то представник РФ Б. Гризлов неодноразово перебивав українську сторону, стверджуючи, що Мінськ — це не той майданчик, де мають обговорювати долю військовополонених. «Той! Військовополонені підпадають під дію пункту 6 Мінських угод — негайне звільнення всіх незаконно утримуваних», — заявила представник України у ТКГ та повідомила, що наша делегація ще раз передала РФ пропозицію забрати 25 своїх громадян та запропонувала різні формати звільнення. Зокрема, якщо РФ не готова до обміну 25 росіян на 25 політв’язнів Кремля, було запропоновано декілька вужчих форматів, щоб хоча б тільки розблокувати процес звільнення тих, хто потребує лікування. Однак поки що РФ та їхні маріонетки не тільки не погоджуються на жоден із варіантів, але й блокує право на телефонний дзвінок та отримання листів і передач. За словами І. Геращенко, українська делегація і на гуманітарній підгрупі, і під час засідання ТКГ висловила протест з цього приводу, однак ОБСЄ та МКЧХ навіть не спромоглися висловити «глибоке занепокоєння».

Коментуючи повідомлення МЗС РФ про те, що Росія, відповідно до отриманого 12 лютого запрошення, подасть своїх кандидатів до складу короткострокової спостережної місії Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ в Україні,

Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко висловила сподівання, що колись ОБСЄ стане соромно за свої подвійні стандарти. «Коли країни ЄС чи США відмовляють комусь у візі, то візові центри не дають жодних пояснень. Кожна країна керується виключно своїми національними інтересами, вирішуючи, кого пускати на свою територію, а кого ні», — написала вона у Фейсбуці та вкотре наголосила, що під час наших президентських та парламентських виборів у складі міжнародних місій не буде жодних російських спостерігачів. «Росіяни не зможуть спостерігати за українськими виборами доти, поки РФ не поверне нам Крим і Донбас, не звільнить наших заручників і військовополонених, не забере свою зброю і техніку та не піде геть», — зазначила І. Геращенко та нагадала і Москві, і ОБСЄ, що внаслідок встановлених РФ у 2007 і 2008 роках обмежень на кількість спостерігачів БДІПЛ, бюро взагалі було позбавлене можливості спостерігати за російськими виборами, а з 2011 року РФ узгоджує дуже малу їх кількість. Зокрема, під час президентських виборів 2018 року в РФ було акредитовано лише 80 спостерігачів на довгостроковій основі та 420 — на короткостроковій. Натомість Україна ніколи не обмежувала БДІПЛ та інші міжнародні інституції щодо кількості спостерігачів та очікує, що на президентських виборах в Україні буде майже 900 спостерігачів БДІПЛ (що на третину більше, ніж на президентських виборах в РФ у 2018 році), до яких приєднаються спостерігачі від Парламентських асамблей ОБСЄ, ПАРЄ, НАТО, Європарламенту.

Перший заступник Голови Верховної Ради наголосила, що відмова в реєстрації російських спостерігачів не суперечить міжнародним зобов’язанням України у сфері вільних та демократичних виборів. «Росіяни є представниками визнаної на законодавчому рівні держави-агресора та окупанта, тож позиція України повністю відповідає положенням пункту 8 Копенгагенського документа ОБСЄ щодо необхідності дотримання національних законів у питанні міжнародного спостереження за виборами. Це також відповідає принципу дотримання суверенітету країни, в якій проводяться вибори, закріпленому в Декларації принципів міжнародного спостереження за виборами і Кодексі проведення міжнародного спостереження за виборами 2005 року», — зазначила І. Геращенко та зауважила, що є чимало прикладів неучасті у спостереженні за виборами представників іншої сторони конфлікту (Вірменія/Азербайджан, РФ/Грузія, Кіпр/Туреччина, Македонія/Греція), однак вибори там відбувалися і їх було визнано.

Вл. інф.