Як реагувати на кліматичні зміни та що вже сьогодні можна зробити для майбутнього врожаю — ці питання разом з аграріями-практиками обговорили науковці та метеорологи Хмельниччини. Стан посівів озимих зернових не викликає тривоги. Адже погодні умови, а це відсутність надто низьких температур та шар снігу, який випав на поля в січні та лютому, сприяли тому, що рослини зимували без стресів. У результаті 98 відсотків посівів перебувають у доброму та задовільному стані. І навіть у зовсім невеликої частки ослаблених є всі шанси набрати сили, якщо природа не принесе несподіваних сюрпризів.
Однак науковці радять агрономам не заспокоюватись, а головне — забути старі правила про те, що зимові місяці — це пора спокою на полях. Навпаки, спонукають братися до польових робіт уже тепер. Насамперед йдеться про перше підживлення озимини.
Утім, ця порада для господарств області не стала несподіваною. За даними обласного департаменту агропромислового розвитку, до середини лютого вже вдалося підживити третину площ озимих. Там, де техніка може зайти в поле по верхньому примерзлому шару ґрунту, тривають активні роботи. А з середини березня, очікується, починатиметься і сівба.
Строки доволі ранні як для Хмельниччини. Але за останні п’ять років календар посівної істотно прискорився. І пов’язано це насамперед із кліматичними змінами. Досить м’які зими швидко переходять у літо, майже минаючи теплу і вологу весну — найбільш придатний час, щоб заробити насіння в землю. Ґрунти висушуються майже раптово, тому аграріїв переконують не нехтувати такими правилами, як закриття вологи, дуже швидка посівна кампанія і навіть проведення робіт вночі, щоб сонце не витягувало дорогоцінну вологу з землі.
Уже після першої декади лютого сніг почав сходити з полів. Хоча на деяких територіях ще збереглася зимова ковдра, проте, за даними метеослужби, надалі вдень переважатимуть плюсові показники. Вночі температура падатиме до кількох градусів морозу. А от про великі опади говорити не доводиться. Хоча зимові дні не тішитимуть сонячною погодою, проте згадані чинники сприятимуть тому, що «посуха» на полях може розпочатись не посеред літа, а вже в лютому.
Щоб зменшити ризики від неї, посів ярої пшениці планують розпочати в середині березня. Під цю культуру в області відводять не надто великі площі — майже десять тисяч гектарів. Хоча врожайність дещо нижча від озимих сортів, проте ця пшениця завжди має попит серед переробників. Тому про неї не забувають.
А от плани щодо розширення посівів ярого ячменю дещо несподівані. Торік його вирощували на 80 тисячах гектарів. Цієї весни площу хочуть збільшити до 97 тисяч. Зацікавленість у культурі пояснюється тим, що торік на неї був не тільки стабільний попит, а й висока ціна. Коли пшениця восени коштувала 4 — 4,5 тисячі гривень за тонну, то за солодовий ячмінь платили майже 7,5 тисячі. Якщо врахувати, що сучасні технології і високопродуктивні сорти дають змогу отримувати високі врожаї — на окремих ділянках збирали до 90 центнерів з гектара — стає зрозумілою підвищена увага аграріїв до ярого ячменю. Якими культурами поступляться, щоб звільнити для нього площу, підкаже не тільки цінова ситуація на ринку, але й погодні умови під час посівної.
У ранні строки зароблятимуть в ґрунт і горох. За останні роки площі під цією бобовою змінювались від трьох до п’ятнадцяти тисяч гектарів. Усе залежало від попиту і ціни. Як тільки вони падали, гороху сіяли менше. Але дефіциту не спостерігалося. Тож не прогнозується він і тепер.
Про пізні культури поки що говорити зарано. Та в будь-якому разі в господарствах готуються до швидкої посівної. А щоб вона не розтягувалася в часі, вже тепер має бути напоготові все — від техніки до насіння і хімікатів.
Ірина КОЗАК.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Хмельницька область.
