Страшно уявити, що особисто чи хтось із родини хворий на рак. Такий діагноз вибиває зі звичного ритму життя і, здається, перекреслює майбутнє. Як далі бути? До кого звертатися по допомогу?

Щоденно на Івано-Франківщині реєструють 12 випадків захворювання

«Минулий рік став рекордним щодо діагностики випадків злоякісних пухлин на Івано-Франківщині, — розповідає Павло Семенів (на знімку), заступник з організаційно-методичної частини комунального закладу «Прикарпатський клінічний онкологічний центр» (КЗ ПКОЦ). — Уперше в області зареєстровано понад чотири тисячі випадків раку. Зріс показник захворюваності: 297,3 на 100 тисяч населення (позаторік — 286,5). Це, однак, нижче від середнього в країні (354,8)».

На початок року на Прикарпатті зареєстровано понад 26 тисяч онкохворих. П’ята частина — виявлених на четвертій стадії. Майже третина не прожили й року від моменту встановлення діагнозу. Натомість понад 15 тисяч осіб перебувають на обліку понад п’ять років. Є й такі, хто живе десятки років від часу виявлення недуги.

Найвищі рівні захворюваності — в низинних Тисменицькому, Галицькому та Городенківському районах, найнижчі — у Верховинському, Надвірнянському та Долинському. Частіше хворіють чоловіки. Пік випадає на 65—69-річних, далі — 60—64, 55—59. Тобто загалом фактором ризику є вік. Однак під час брифінгу для журналістів із нагоди Всесвітнього дня боротьби проти раку Павло Семенів навів приклад, коли виявили недугу в молодої мами, що мала стати донором для своєї дитини з раком печінки. Отож ще один фактор — спадковість, генетика. До слова, в області виявлено 24 дитини зі злоякісними новоутворами. Впливає незадовільний стан навколишнього середовища.

Серед чоловіків найпоширенішими є рак трахеї, бронхів, легень, передміхурової залози, шкіри, прямої кишки, ротової порожнини та глотки. Серед жінок — грудної залози, шкіри, тіла і шийки матки, товстого кишечника. Поза межею частих залишилися лімфоми та лейкемії. За нозологією, найбільше захворювань органів травлення, шкіри, органів дихання та грудної клітки, жіночих статевих органів та грудей.

Що робити?

Орієнтовно на потреби хіміотерапевтичного лікування онкохворих Івано-Франківської області потрібно щорічно 150 мільйонів гривень. Ці кошти бюджет покриває лише частково. Більшість витрат лягає на плечі самих пацієнтів та їхніх родин.

Променева терапія залишається одним з основних методів лікування хворих із злоякісними пухлинами. Головне тут — персоніфікований підхід: підведення оптимальної дози опромінення до патологічного вогнища за мінімального ушкодження здорових клітин. Це можливо тільки за допомогою лінійних прискорювачів. Область таких не має. Міжнародний стандарт — один апарат на мільйон населення. На Івано-Франківщині — понад 1,3 мільйона.

Для радіологічного відділення Центру актуальним залишається переоснащення сучасною кобельтовою установкою для дистанційної гамма-терапії.

Потребують рентгенівської трубки для комп’ютерного томографа, модернізації програмного забезпечення, доукомплектування ультразвукових систем. Також на часі УЗД-апарат експерт-класу, оглядовий цистоскоп, кольпоскоп із відеосистемою, автоматичні багаторазові біопсійні системи, апарат аспіраційної вакуумної біопсії тощо.

Для поліпшення мініінвазивних методик у хірургічному лікуванні цьогоріч придбають операційний стіл, сучасні електрохірургічні інструменти, витратні матеріали, переносний УЗД-апарат. Також потрібна нова апаратура для сучасного здійснення оперативних втручань при раку молочної залози.

Заклад отримує забезпечення з держбюджету. Торік із різних джерел фінансування надійшло обладнання майже на 3 мільйони гривень. Приміром, за кошти обласного бюджету розвитку придбали анестезійний апарат, із власного спецфонду та за благодійні надходження — теплообмінник для комп’ютерного томографа, центрифугу, повітряний стерилізатор, мікроскоп тощо. З повним переліком можна ознайомитися на сайті закладу. Така звітність необхідна.

Прикарпатський клінічний онкологічний центр — на вістрі нових технологій

Онкологічна служба області представлена, крім Центру, ще Коломийським онкодиспансером та онкологічними кабінетами в усіх поліклініках. Кадровий потенціал КЗ ПКОЦ потужний, із 369 осіб медперсоналу — 71 лікар, 38 із них — вищої кваліфікаційної категорії. Клінічний онкоцентр — база для підготовки медперсоналу з питань сучасної діагностики злоякісних захворювань, оволодіння новітніми методиками обстеження хворих.

Торік у Центрі отримали амбулаторну допомогу майже 50 тисяч пацієнтів. Стаціонарно проліковано 7811 недужих, зокрема восьмеро дітей. В умовах денного стаціонару лікування отримали 2140 пацієнтів.

Тут впроваджують нові методики хірургічних операцій. Зокрема, органозберігаючі хворим на рак грудної залози. У разі колекторального раку широко застосовують апаратні степлерні анастомози, розпочато операції на печінці, підшлунковій залозі. Для проведення хіміотерапії використовують інплантаційні венозні порт-системи.

Вишукано можливості для придбання апарату МРТ 1,5Т, що поліпшить обстеження онкохворих, моніторинг лікованих пацієнтів.

В онкоцентрі завершують впроваджувати новітні інформаційні технології. На часі придбання цифрової універсальної рентгендіагностики, цифрового мамографа, сучасного лінійного прискорювача тощо. Важливим є забезпечення безперебійним та ефективним функціонуванням спеціальної медичної радіологічної апаратури.

Усе це сприятиме лікуванню хворих згідно з міжнародними стандартами.

Вчасна діагностика та належне лікування

Павло Семенів наголошує, що сучасна діагностика, новітні методи лікування приводять до зменшення тривалості перебування хворого в стаціонарі, кількості ускладнень та інвалідизації хворих. А головне — дають змогу поліпшувати якість життя пацієнтів.

До 40 відсотків випадків захворювань припадає на візуальні локалізації раку, тож саме їх треба виявляти активно й на ранніх стадіях. Однак профогляди та онкоогляди досі не практикуються на належному рівні.

Як поліпшити ситуацію? Скажімо, незадовільний стан діагностики раку ротової порожнини пов’язаний із відсутністю оглядів стоматологами та неякісним проведенням онкооглядів. Те саме стосується раку прямої кишки, де маємо високу занедбаність через відсутність ректального огляду пацієнта. Тим часом смертність до року від цієї недуги в місті Болехові, Верховинському та Рогатинському районах стовідсоткова.

«Якісні показники онкодопомоги залежать від вчасної діагностики, яка повністю лежить на медзакладах загальної мережі. У разі ранньої діагностики та адекватного лікування 90 відсотків хворих із першою стадією живуть понад десять років. Треба пропагувати здоровий спосіб життя, щоб застерегти себе від виникнення злоякісного захворювання. Доведено, що 35 відсотків злоякісних новоутворів пов’язано з тютюнопалінням, ще третина — з неправильним харчуванням. Здоровий спосіб життя — запорука довголіття», — підсумовує Павло Семенів.

Людмила СТРАЖНИК.

Фото надано автором.

Івано-Франківська область.