На такій думці зійшлися учасники круглого столу «П’ять років після подій на Євромайдані», який відбувся днями в парламенті. Проведення заходу ініціювали адвокати родин загиблих Героїв Небесної Сотні, які об’єдналися в адвокатську дорадчу групу.
За словами народного депутата від фракції «Самопоміч» Олени Сотник (на знімку), те, що виникають проблеми в розслідуванні, стало очевидним уже в перший рік після трагедії. Саме тоді з колегою із фракції «Батьківщина» Ігорем Луценком вона ініціювала створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Але цієї постанови досі не виносили на голосування в зал, наголошує парламентарій. «Розслідування тривають і добре, що вони на завершальній стадії, — зауважила О. Сотник. — Але навіть якщо справи й потраплять у суди, важко уявити через скільки років за ними винесуть обвинувальні вироки». Народний депутат підкреслила, що її, як і багатьох інших колег, «внесли в парламент» на руках тих, кого убили або поранили. А тому покарати винних у цих злочинах — один із основних обов’язків обранців цього скликання. «Не знаю що з цим робити, — резюмувала вона. — Система працює не на розслідування, не на захист прав людини... система бездіяльна. Маємо проблему із судами — їх не вдалося оновити». З огляду на це, О. Сотник сказала, що відчуває певну загрозу для державності. А відтак попросила учасників круглого столу визначитися з тим, що необхідно зробити із законодавством для того, щоб і вироки були винесені, і не з’явилося ризиків для порушення прав людини в майбутньому.
Начальник управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк повідомив, що розслідування, які ведуться з приводу злочинів, скоєних на Майдані, проводяться фахівцями очолюваної ним структури. Усього таких розслідувань, за його словами, нині триває 4700. Про підозру в скоєнні злочину повідомлено 442 особам, стосовно 288 осіб — обвинувальні акти направлено до суду. Із них рішення суду є лише за 52 особами. 48 із них — вироки, у решті випадків людей визнано винуватими, але не призначено покарання. Із тих 48 вироків тільки дев’ять передбачають реальне позбавлення волі і вони стосуються так званих тітушок. Хоч суспільство бачило винуватими у вчиненні злочинів передусім правоохоронців, результати розслідувань засвідчують, що правоохоронці практично не притягуються до відповідальності, або отримують умовні міри покарання.
Стосовно причетності безпосередньо до вбивств на Майдані, про підозру повідомлено 68 осіб. 16 обвинувальних актів направлено до суду, з приводу чотирьох — розслідування триває й досі. Ще 46 осіб перебувають у розшуку. Підозру оголошено також і організаторам вчинення злочину, тобто колишньому керівництву держави — президенту, міністру внутрішніх справ, його заступнику, очільникам київської міліції, керівництву СБУ та їхнім підлеглим. У 2017 році отримано дозвіл на проведення спеціального так званого заочного досудового розслідування. Але з 27 листопада 2018-го, з початком діяльності Державного бюро розслідувань, можливості для проведення таких дій втрачено. С. Горбатюк наголосив на тому, що усвідомлює: цього недостатньо, адже важливо, щоб результати розслідувань змінювали правоохоронну систему. Натомість маємо факт: із тих, кому оголошено про підозру, 36 осіб — продовжують працювати в правоохоронних органах, а 10 із них навіть перебувають на керівних посадах. «Без зміни ставлення керівництва держави, парламенту, очільників правоохоронних органів повноцінних результатів не буде», — підкреслив С. Горбатюк.
Схожу думку висловила й голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер. Розслідування треба пришвидшити, а також забезпечити його неупередженість та незалежність, наголошує вона. Фахівець також акцентувала: треба зробити все для того, щоб перехід справ про злочини, скоєні під час Євромайдану, від ГПУ до Державного бюро розслідувань не загальмував їхній розгляд. «Кожне життя важливе, кожне вбивство має бути розслідуване, й усі сім’ї мають право на правду та справедливість», — переконана Ф. Фрейзер.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
