Основні тенденції та проблеми президентської виборчої кампанії стали предметом обговорення під час однойменної міжнародної конференції, організованої Комітетом виборців України за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Участь у ній узяли народні депутати, представники ЦВК, служби Державного реєстру виборців, експерти, соціологи, політологи, аналітики тощо.

Найперше учасники конференції акцентували увагу на російському втручанні у виборчу кампанію глави держави. За словами керівника Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн, можливість російського втручання в перегони є досить серйозною. Тож західні спостерігачі мають зрозуміти ситуацію, чому Україна на законодавчому рівні не допускає спостерігачів з Росії. «Існують серйозні сумніви щодо їхньої незалежності», — наголосила вона.

Та навіть попри це, переконаний генеральний директор ВГО КВУ Олексій Кошель, український політикум недооцінює вплив Росії на українські вибори: «Зазвичай кажуть про кібервтручання, можливі провокації, фейкові новини. Але цей порядок денний більше характерний для США та країн ЄС. На думку наших експертів, один із ключових ризиків російського втручання — намагання формувати порядок денний політичного життя та політичної кампанії».

Підтвердженням цього є той факт, що з 90 політиків, які подали документи в ЦВК на реєстрацію кандидатом в Президентом, шість отримали відмову через те, що в їхніх програмах містились положення, які суперечили Конституції, Кримінальному кодексу і порушували територіальну цілісність та суверенітет України. «Це вкрай небезпечний прецедент», — наголосив він, не виключивши водночас і те, що ці кандидати подавали такі програми свідомо, як провокацію.

«Не менш вражаючим є і той факт, що із 44 зареєстрованих кандидатів у восьми відсутні тези про повернення окремих регіонів Донецької та Луганської областей, а також Криму. Тобто немає жодної згадки навіть у форматі гасел. Це показник того, що Росія реально намагається формувати порядок денний на українських виборах і, можливо, їй це частково вдається», — додав глава КВУ.

На його думку, ця кампанія може стати рекордною за кількістю дезінформації і маніпуляцій. І провідну роль у цьому можуть відіграти соціальні мережі, роль яких дедалі зростає. Експерт назвав три ключові маніпуляції, які вже виявили під час кампанії. До того ж сама провокація є більш помітною, ніж її офіційні спростування, додав експерт.

Перша заява стосувалася нібито наявності в держреєстрі виборців одного мільйона мертвих душ, хоча насправді кількість виборців лише скорочується.

Друга — поширення дутих рейтингів, і третя маніпуляція пов’язана з поширенням теми про підкуп виборців і обопільним звинуваченням кандидатів у цьому.

«Дуже часто кандидати переходять, так би мовити, червону лінію, лінію етики, і не несуть за це жодної відповідальності: ні юридичної, ні моральної», — зауважив О. Кошель.

А на думку народного депутата Вадима Денисенка, крім російського втручання в перегони є низка важливих речей, які, на жаль, залишаються непоміченими для пересічного громадянина. Ідеться про поширення неправдивої інформації в роликах кандидатів, яку часом також можна віднести до способу маніпулювати думкою виборців.

Так, за словами депутата, в ролику одного з кандидатів заявляється, що Україна втрачає від корупції щороку 400 мільярдів доларів США. Хоча за офіційними даними міжнародних організацій ця цифра не перевищує 2 мільярдів доларів США. Інший кандидат стверджує, що саме він збільшив мінімальну зарплату. Хоча підвищення було передбачено в Державному бюджеті, за який проголосувала вся Верховна Рада. Ще один претендент на головне крісло в країні каже, що половина української економіки перебуває в тіні. «Знову-таки за даними міжнародних організацій ця цифра не перевищує 30—31 відсотка. То що це: маніпуляція чи брехня?», — поставив, швидше, риторичне запитання В. Денисенко.

А народний депутат Олександр Черненко занепокоєний тим, що градус дискусії дедалі більше зростає, агітація заходить у фазу взаємних звинувачень. «І це не красить наші вибори. Головне для виборця сьогодні – зрозуміти, де правда, а де брехня і намагання маніпулювати. Для цього виборцям доведеться включати критичне мислення, адже що ближче до виборів, то більше фейків лунатиме», — наголосив він.

Водночас депутат розвіяв стереотип, що чим більше кандидатів, тим більше коштів надійде до Держбюджету. «Це не так, — наголосив О. Черненко. — Адже на кожного кандидата витрачається дуже багато коштів, у тому числі й на членів комісії, які його представляють», — сказав він. До того ж велика кількість представників кандидатів у комісіях може також негативно позначитися на їх роботі, бо буде складно зібрати кворум. «Ми про це ще почуємо. Тим паче якщо певні кандидати та їхні штаби працюватимуть на певну деструкцію», — зауважив О. Черненко.