Про це йшлося під час учорашнього брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі щодо загрози блокування діяльності майбутнього Вищого антикорупційного суду через зміни до законодавства щодо призначення та проведення експертиз у кримінальних провадженнях.

Нагадаємо, що внесені до Кримінального процесуального кодексу та Закону «Про судову експертизу» зміни передбачають, що всі судові експертизи у кримінальному процесі мають проводитися лише державними спеціалізованими експертними установами. Отож закон встановив монополію для державних установ на проведення експертизи, зокрема, йдеться про підзвітний Міністерству юстиції Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Також законодавчі зміни передбачають, що лише слідчий суддя може доручити проведення експертизи за клопотанням сторін, визначити наявність підстав для проведення експертизи, коло питань та самостійно обрати експерта для сторін.

Водночас більшість корупційних злочинів, які будуть підсудні Вищому антикорупційному суду, потребують проведення судової експертизи для встановлення матеріальної шкоди та визначення її розміру. А від цього залежить наявність складу злочину взагалі. Отож зміни в призначенні та проведенні експертиз у кримінальних провадженнях встановлюють монополію державних установ на проведення експертиз та можуть заблокувати роботу Вищого антикорупційного суду.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко зазначила, що поки лише відбувається формування та запуск Вищого антикорупційного суду, потрібно привернути увагу до такої надважливої проблеми, як потреба незалежної експертизи, адже її відсутність не тільки може заблокувати роботу цієї інституції, а й взагалі поставить під сумнів справедливість судових рішень. «Одна із ключових вимог Революції Гідності — це забезпечення справедливості в суспільстві», — зазначила вона та зауважила небезпечну тенденцію, що хоч цей суд іще не запрацював, але, за даними соціологів, йому вже не довіряють 62% громадян. Це свідчить про певну кризу довіри на тлі величезної потреби людей бачити справедливі вироки, зокрема у справах, якими має займатися Антикорупційний суд.

Г. Гопко висловила сподівання, що наступного тижня в парламенті буде зареєстровано законопроект, який дасть змогу виправити «хитрощі деяких лобістів». «Дуже важливо, що ми створили низку антикорупційних органів, але тепер потрібно захистити ці результати. Зокрема, коли йдеться про Антикорупційний суд, то маємо забезпечити незалежність експертизи, щоб монополія, яка зараз є, не призвела до ризиків, що цей суд не зможе працювати», — наголосила вона.

Народний депутат Вікторія Пташник нагадала, що ця історія розпочалася під час ухвалення Верховною Радою змін до Кримінального процесуального кодексу, коли було підтримано пропозицію, що експертиза у кримінальних справах має призначатися лише за рішенням суду, що фактично паралізувало роботу слідчих. Ще одна підтримана поправка до Закону «Про судову експертизу» передбачала, що експертизи у кримінальних справах можуть проводити лише державні установи. «Яке відношення ці поправки мають до роботи Антикорупційного суду? Таке, що розслідування корупційних злочинів потребує доведення в судовому засідання, що дії конкретної особи призвели до конкретних збитків. Це, наприклад, такі злочини, як незаконне збагачення, зловживання владою або службовим становищем, нецільове використання бюджетних коштів. Тому якщо не буде встановлено наявності матеріальної шкоди, а в деяких злочинах не буде визначено її конкретний розмір, то суддя не зможе сказати, що тут є склад злочину та винести обвинувальний вирок», — наголосила парламентарій.

Встановлювати наявність та розмір матеріальної шкоди у корупційних злочинах, на думку В. Пташник, має інститут експертизи. Однак враховуючи, що таку експертизу лише за рішенням суду може проводити тільки державна установа, це фактично призвело до державної монополії у цій галузі. На її думку, ця ситуація дозволятиме впливати на розгляд антикорупційних злочинів. «Тому навіть якщо ми отримаємо найчесніший та найпрофесійніший Антикорупційний суд, на превеликий жаль, саме через експертизу можна буде блокувати його справедливі рішення, бо судді будуть змушені брати до уваги висновки експертів. І якщо експертиза не буде незалежною та якщо хтось контролюватиме, як встановлюється матеріальна шкода та розмір завданих збитків, то ми так і не отримаємо тих справедливих рішень, на які очікує суспільство», — зазначила народний депутат та підкреслила, що професійна спільнота ще під час ухвалення цих законодавчих змін висловлювала застереження, що вони порушують принципи змагальності та незалежності судової експертизи. За словами В. Пташник, тоді її поправки підтримані не були, тому вона разом із Г. Гопко та іншими колегами подаватиме окремий законопроект, щоб забезпечити змагальність судового процесу та незалежність Антикорупційного суду. «Маємо забезпечити як право на захист на основі принципів змагальності та незалежності експертизи, так і невідворотність покарання, щоб суди могли доводити справу до справедливого вироку», — наголосила народний депутат.

Президент Союзу експертів України Ігор Стародубов повідомив, що в Україні налічуються понад 550 приватних судових експертів, які в середньому виконували майже 40% судових експертиз. «Однак після внесення змін до Закону «Про судову експертизу» приватні експерти втратили право проводити експертизу у кримінальних справах», — сказав він та закликав парламент підтримати зміни, які дозволять підозрюваним залучати до свого захисту приватних експертів.

Представник Асоціації правників України Оксана Дитинко також висловила думку, що скільки б ми антикорупційних судів не створювали, без справедливого та конкурентного кримінального процесу, під час якого кожна сторона зможе подати суду свої докази, нам не вдасться досягнути суспільної довіри до цієї інституції.

В. Пташник насамкінець підкреслила, що від незалежності експертизи у кримінальних справах залежить справедливість винесених вироків та майбутня робота Антикорупційного суду.