Бо як-не-як
Життя… гай-гай…
і радістю, й журбою…
Бо і немало – і снігів, і криг!
Степан, бува, іронією злою
Може дістати кожного і всіх.
Степан доводить…
бо і вдача – рвійна!
Бо все ж у нього –
судження своє.
— У нас начальство –
дуже релігійне…
Бо по церквах –
завжди поклони б'є!
Свою ж незгоду з ним –
зразу ж Микита.
— Даремно ти це зводиш…
на хи-хи…
За це потрібно
все ж… тільки хвалити!
Бо як-не-як…
замолюють гріхи.
Як не глянь
А зміст у слові
буде неодмінно —
І біль, і цвіт, і суть переживань!
Нікчемної... гай-гай...
балаканини —
О так, її немало...
як не глянь!
Володимир ДАНИК.
