У Лубенському краєзнавчому музеї імені Гната Стеллецького, що на Полтавщині, відзначили 140-річчя з дня заснування місцевої земської пошти. Співорганізаторами згаданого просвітницько-мистецького заходу стали працівники управління культури міськвиконкому.
Така увага представників нібито «непрофільної» галузі до історії пошти зовсім не випадкова. Адже поштовий зв’язок ніколи не існував, так би мовити, сам по собі. Його поступ сприяв не лише поширенню інформації, а й розвитку дорожнього будівництва, залізничного й автомобільного транспорту, науки та культури. Тож у ХІХ столітті цією справою опікувалися тодішні органи місцевого самоврядування — земства, зокрема й Лубенське.
Присутні на заході мали змогу оглянути старовинні листівки, конверти й інші атрибути поштового зв’язку. Водночас директор музею Віктор Верещака наголосив на важливості, а нерідко й унікальності збереженого листування передовсім як першоджерела для дослідження минувшини рідного краю та держави науковцями-істориками і краєзнавцями. При цьому зачитав уривки з листа, датованого 1944 роком. Ті рядки стосувалися долі директорки Лубенського краєзнавчого музею у передвоєнні роки Дарії Шапченко.
Натомість активістка громадської організації «Предки» Любов Перебийніс запропонувала молодим землякам бодай на лічені хвилини «забути» про сучасні гаджети та згадати, як листувалися їхні бабусі й дідусі. А заодно спробувати вже зараз написати послання до... самого себе у поважному віці.
Зрештою, найкращим знавцям минувшини рідного краю подарували ексклюзивні листівки. І хоча тих, які відправляли поштою Лубенського земства 140 років тому, відшукати не вдалося, кожен учасник відзначення цієї дати відчув подих «живої» історії.
