Андрій Тетерук, Михайло Хміль.
Оксана Юринець, Олена Масоріна.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Парламентська хроніка
Ранкове засідання 27 лютого
Верховна Рада розглянула законопроект про внесення зміни до статті 44 Закону України «Про вищу освіту». Доповідаючи цей проект закону, заступник міністра соціальної політики Олександра Чуркіна зауважила, що відповідно до чинного законодавства брати участь у конкурсі на вступ до вищих навчальних закладів за результатами вступних іспитів з відповідних предметів мають право діти-сироти. Проте ця норма не поширюється на дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа.
«Водночас відповідно до законодавства державні соціальні гарантії, стандарти та нормативи, які встановлені для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є однаковими. Крім того, право на більшість передбачених законодавством пільг, зокрема, на повне державне утримання до завершення навчання, мають також особи з числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. Саме тому цим законопроектом пропонується поширити дію статті 44 на дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа», — повідомила О. Чуркіна.
Перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський підійшов до розгляду питання ширше. За його словами, ситуація протягом 27 років мало змінюється тому, що питанням освіти та науки приділяється мало уваги.
«Питання, що обговорюється — це не просто питання про зрівняння у правах дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у доступі до навчання у вишах. Давайте дивитися ширше: домінуюча сировинна модель формує лінійний розвиток економіки України і як наслідок — найнижчі заробітні плати. Структура бізнесу, яка розташована на території нашої країни, показує незацікавленість у формуванні людського капіталу з високою доданою вартістю. Навіть невеличка зміна собівартості в сировинних галузях призводить до звільнення працівників. І це засвідчує дуже низьку цінність людського капіталу в структурі відповідних підприємств. Проаналізуйте структуру ключових ресурсів наших компаній і ви побачите реальну ситуацію: чи потрібен бізнесу України людський капітал з високою доданою вартістю? Ні, не потрібен! У XXI столітті, де зміна знань та технологій уже проходить не за один життєвий професійний цикл, а за 1/5, ми повинні зрозуміти: домінуючою має бути модель не соціально орієнтована, а інвестиційно приваблива. Маємо не витрачати кошти на освіту, а інвестувати! Це повинно стати основою взаємодії влади, бізнесу, суспільства та освіти. До того ж на всіх рівнях — від дошкільної, початкової, загальної середньої, професійно-технічної, фахової та вищої освіти. Тоді люди не виїжджатимуть з України», — наголосив народний депутат, додавши, що одним із головних елементів вирішення ситуації загалом є створення рівних умов доступу до якісної освіти.
Підтримуючи в цілому ухвалення законопроекту, депутати, проте, не змогли ухвалити позитивне рішення — лише 121 «за».
Верховна Рада розпочала розгляд у другому читанні проекту закону про медіацію. Голосування за проект має відбутися у четвер.
Зранку народні депутати під час виступів порушили низку важливих питань. Так, Павло Унгурян («Народний фронт») торкнувся проблеми вимирання українців. «За підсумками 2018 року населення України скоротилося на кількість, зіставну з населенням Івано-Франківська, тобто більш як на 200 тисяч осіб. Щоденно в нашій країні народжується майже 900 малюків, але помирає понад 1600 осіб. Це означає, що кожного дня Україна втрачає майже 700 людей. І це лише показники народжуваності та смертності. Якщо додати трудову та студентську міграцію, Україна скорочується страшними темпами», — наголосив народний депутат та закликав терміново вжити заходів, які стимулювали б народжуваність та запобігали виїзду молоді за кордон.
Микола Княжицький («Народний фронт») наголосив на необхідності ухвалення закону про державну мову. «Це надзвичайно важливий закон. Це наш політичний обов’язок у цьому скликанні. Це наш громадянський обов’язок перед нашими родинами, дітьми, нашим майбутнім», — сказав він та зазначив, що відповідно до опитувань центру Разумкова, 85% українців вважають українську мову своєю рідною мовою. «Закон, який ми хочемо прийняти, має захистити права всіх українців, які проживають в Україні. На сьогодні ми не маємо жодного закону, який регулював би застосування української мови як державної. Подібні закони мають усі наші сусіди — Польща, Словаччина, Країни Балтії. Якщо ми хочемо побудувати нормальну країну, то маємо прийняти закон демократичний. Проект таким і є. Він жодним чином не позбавляє національні меншини чи корінні народи права вживати свої мови», — наголосив М. Княжицький.
Водночас парламентарій зауважив, що довкола цього закону розповсюджується величезна кількість міфів. Наприклад, що буде створено якусь мовну інспекцію. «Не буде такого. Буде діяти лише два органи — комісія, яка затверджуватиме стандарти мови — це вчені, і уповноважений з питань мови, який стежитиме за тим, як чинні органи виконуватимуть законодавство», — сказав він.
Повідомивши про створення в парламенті Міжфракційного депутатського об’єднання «Жіноча ініціатива за сімейні цінності» (голова Оксана Білозір), Голова Верховної Ради Андрій Парубій оголосив про 30-хвилинну перерву на вимогу двох фракцій — «Батьківщина» та «Радикальна партія Олега Ляшка». Після її завершення із заявою виступила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Вона, зокрема, наголосила на необхідності створення Тимчасової слідчої комісії з розслідування корупційних оборудок в оборонному секторі, про що повідомили журналісти-розслідувачі.
Подякувавши Радикальній партії, «Самопомочі» та позафракційним депутатам, які підписали звернення про створення ТСК, Ю. Тимошенко заявила, що деякі фракції не надають своїх представників до складу комісії, тож відповідне рішення не ставиться на голосування. Водночас вона висловила вимогу, щоб постанова про створення ТСК була проголосована у четвер.
Після того Голова Верховної Ради зробив повідомлення-нагадування з приводу ситуацій, які виникають у залі під час обговорень тих чи інших законопроектів. Він навів п.5 ст. 52 Регламенту Верховної Ради України: «Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання чи виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засіданні попереджає його про це, а в разі подальшого порушення вимог цього Регламенту — позбавляє його слова». «Це пряма норма, яка використовується у європейських парламентах, асамблеях. Це навіть не право, а обов’язок чи Голови Верховної Ради, чи головуючого під час засідання», — наголосив А. Парубій.
Дослівно
Народний депутат Микола Княжицький: «Закон про державну мову захищає нашу країну від зросійщення. Боляче дивитися на ті маніпуляції, брехню і зусилля, які роблять люди, які не хочуть, щоб в Україні постала незалежна сильна держава. А незалежну і сильну державу ми не побудуємо, якщо мовно, культурно, економічно не відділимося від країни, яка колонізувала нас триста років, яка забороняла українську мову, не дозволяла побудувати демократію».
З днем народження вітали народного депутата Оксану Юринець.
