У серії «Українська революція 1917—1921» видано нову карту — «Західноукраїнська Народна Республіка». Це вже третя мапа, підготовлена до 100-річчя УНР ТОВ «Українська Картографічна Група» за наукового супроводу Інституту історії України НАНУ та за сприяння Фонду Катедр Українознавства (США). Перші дві — «Українська Центральна Рада» та «Українська держава (Гетьманат)» загальним накладом три тисячі, за сприяння Мінкульту передані до бібліотек.

Під час презентації нового видання у Музеї УНР (на знімку) доктор географічних наук, відомий картограф Ростислав Сосса наголосив, що всі видання унікальні, адже авторські колективи науковців чи не вперше картографували певні етапи Української державності та наповнили географічні координати історичним змістом. Усі мапи серії містять не лише звичні карти, на яких позначено кордони, міста, території, контрольовані арміями, маршрути походів армії УНР, бої проти окупантів тощо, а й багато історичної інформації та світлин. Зокрема, на новій карті представлено хронологію діяльності ЗУНР від березня 1918 року до березня 1923-го, персоналії, керівництво ЗУНР, політичні сили, які діяли на території республіки. Тут є також дані про розвиток освіти і культури, міжнародні відносини, Галицьку армію і польсько-українську війну 1918—1919 років, український рух на Буковині, Закарпатті і Лемківщині, поштові марки. Особливе місце на карті займає інформація про злуку ЗУНР та УНР, яку ілюструє Універсал Української Народної Республіки, проголошений у Києві 22 січня 1919 року. Цей день в історію українського державотворення увійшов як одне з найбільших свят — День Злуки.

З мапи ми дізнаємося, що наприкінці Першої світової війни у народів, які проживали в Австро-Угорщині, з’явився історичний шанс відродження національних держав. Галичани-українці прагнули наслідувати Велику Україну, де 1917 року у Києві створено Українську Народну Республіку. Після визнання її незалежності Берестейським мирним договором у березні 1918-го Галичиною прокотилася хвиля мітингів, що надсилали вітання Центральній Раді й Михайлу Грушевському. Піднесення українського руху на Галичині продовжилося восени, коли почався розпад держави Габсбургів. 16 жовтня 1918 року цісар Карл I, намагаючись зберегти владу, оприлюднив маніфест, згідно з яким проголошувалася федералізація Австро-Угорщини, а її народи отримували право на національно-державне самовизначення.

18 жовтня у Львові на представницьких зборах українських депутатів Віденського парламенту, Галицького та Буковинського крайових сеймів створено Українську Національну Раду на чолі з Євгеном Петрушевичем. Уже наступного дня Рада проголосила Українську державу на всій українській етнічній території в межах Австро-Угорщини — Східній Галичині, Північній Буковині та Закарпатті. А вже 3 листопада відбувається Буковинське народне віче у Чернівцях, де проголошено возз’єднання Північної Буковини із ЗУНР та злуку з Великою Україною. За десять днів, 13 листопада, прийнято Конституцію ЗУНР — «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії» та створено Галицьку армію. Невдовзі УНРада приймає закон про тимчасову адміністрацію і закон про організацію судочинства, а на початку наступного року — закон про державну мову, закон про шкільництво. Ці два закони, незважаючи на умови війни, були прогресивними. Перший з них запроваджував українську мову як державну в усіх установах, національним меншинам гарантовано свободу усного й писемного спілкування рідною мовою, вільно діють польськомовна та єврейська преса. До того ж держслужбовці, до яких зараховували й учителів, мали знати польську, іврит, німецьку.

Закон УНРади про шкільництво оголосив публічні школи державними, де основною мовою була українська, за нацменшинами визнавалося «право на школу в рідній мові». Велика увага в ЗУНР приділялася розвитку культури — після злуки з УНР в Галичині гастролювали наддніпрянський театр М. Садовського, Республіканська капела О. Кошиця, окремі музиканти-виконавці. Окрім цього, в краї діяли Новий львівський театр під керівництвом Амвросія Бучми та Український театр у Станіславові, театральна трупа Начальної Команди Галицької армії, розвивалася пісенна творчість стрілецтва.

Дбали в ЗУНР і про соціальний захист населення. Зокрема, від держави зарплату отримували священики. Незважаючи на інфляцію, виплачувалися грошові компенсації учителям, а також удовам і сиротам греко-католицьких священиків.

Утім, ЗУНР не вдалося подолати інфляцію, корупцію та ліворадикальний рух, який фінансувався з Москви. Компартія Західної України (КПЗУ) діяла з 1919-го по 1937 рік. За словами доктора історичних наук, керівника авторського колективу Миколи Литвина, на утримання КПЗУ з Кремля «постійно споряджалися долари, й діаманти».

Історичні довідки автори проілюстрували фотоматеріалами. Зокрема, знімками Буковинського народного віча у Чернівцях, Гуцульської Народної Ради (листопад 1918 року), будівлі Народного дому у Львові, де 18 жовтня 1918-го розпочала діяльність Українська Національна Рада, готелю «Одеса» у Станіславові, де 3 січня УНРада ухвалила Акт Злуки ЗУНР та УНР. Фотографії показують піднесення, яке панувало на святі Злуки у Калуші 8 січня 1919-го та 22 січня того само року під час урочистого проголошення Акта Злуки у Києві, куди прибула велика делегація ЗУНР.

Микола Литвин наголосив, що на карті лише невелика частина історичних даних про ту добу. У радянські часи документи і твори діячів ЗУНР було сховано у спецфондах, зокрема Москви, або ж знищено. Частину архіву ЗУНР вдалося врятувати, ці документи тепер у Римі, в Українському католицькому університеті, і чекають на своїх дослідників. Історик наголосив, що нова мапа оригінальна, повноцінна, вона має науковий і пропагандистсько-освітній характер, що важливо в умовах інформаційної війни. Учасники презентації зазначили, що в Україні поки що немає осередку історичної картографії, а «історична карта існує на ентузіазмі». Ростислав Сосса наголосив, що картографічна група готує до випуску нові мапи, присвячені Директорії та Січовим стрільцям.

— Мапи «Українська Центральна Рада» та «Українська Держава (Гетьманат)», враховуючи великий попит, будуть перевидані, — каже науковець.

Світлана ЧОРНА.