Уряд Хорватії має намір надіслати листа керівництву Єврозони з проханням про приєднання до механізму ERM II, більше відомому як «зала чекання» для країн, що бажають ввести в обіг євро. Керуючий Центральним банком Хорватії Борис Вуйчич поінформував, що це дасть змогу країні приєднатися до валютно-курсового обмінного механізму в 2020 році. «Нам належить ухвалити рішення стосовно дати відправлення листа. Швидше за все, зробимо це в другому кварталі нинішнього року», — повідомив Вуйчич.
Зазвичай країни, які бажають ввести в себе євро, залишаються після заявки в «залі чекання» приблизно два роки. При цьому курс євро до національної та інших валют обмежується в русі, тобто майже залишається фіксованим. Якщо країна за цей час виконає всі критерії для конвергенції, то зможе по закінченні «випробного терміну» перейти на євро. Але навіть для того, щоби потрапити в «залу чекання», Хорватія має довести сталість своєї економіки та банківсько-фінансової системи.
У Європейській комісії вважають: Загреб уже відповідає всім вимогам для входження до «зали чекання» Єврозони, за винятком одного — стабільності валютного курсу. Якщо п’ять років тому зовнішній державний борг Хорватії становив 86 відсотків від ВВП країни, то нині він знизився до 70 відсотків, що Єврокомісія вважає оптимістичним прогресом. Як і болгарський лев, хорватська куна вже міцно «прив’язана» до євро й, за словами Вуйчича, майже 80 відсотків депозитів у банках країни відкрито саме в загальноєвропейській валюті. Та й торговці на базарах, у приватних крамницях із задоволенням приймають євро від закордонних туристів як оплату за товари і послуги. Саме тому Хорватія не може втратити нічого з точки зору свого валютного суверенітету, пояснив співгромадянам керуючий Центробанком.
До речі, ще дві балканські країни — Болгарія і Румунія — також заявили про своє прагнення приєднатися до
Єврозони, куди вже входять 19 країн ЄС.
Наприкінці минулого тижня прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов повідомив, що країна готується увійти до «зали чекання» Єврозони в липні цього року. Але болгарські економісти попередили главу уряду, що темпи зростання ВВП на душу населення недостатні для цього. А деякі експерти вважають, що вступ до валютного союзу може подвоїти державний борг. Крім того, на думку більшості болгар, перехід на євро неодмінно позначиться на цінах у магазинах убік їх підвищення, і не схвалюють прагнення прем’єра до входження в «залу чекання». Та й Брюссель категоричний: Болгарія насамперед має увійти до Банківського союзу ЄС, а вже потім поліпшувати фінансово-економічні показники, передбачені Маастрихтським договором для повноправного членства в Єврозоні.
Нині аудитори Європейського центрального банку вибірково перевіряють роботу шести болгарських фінансових установ на відповідність критеріям Єврозони. Результат їхньої експертної оцінки дуже важливий для допуску країни до «зали чекання». Але нинішній уряд поставив перед собою завдання — перейти на євро в 2022 році й уже почав переконувати народ, що цей крок дозволить убезпечити їхні банківські вклади та буде гарантією стабільності всієї банківської системи країни за будь-яких криз.
