Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення скасовано

Протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства, ухваленого відповідно до Конституції України — вважає Конституційний Суд України, який днями визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 368-2 Кримінального кодексу України (далі — Кодекс) про незаконне збагачення.

За приписами статей 62, 63 Конституції України законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може: покладати на особу обов’язок підтверджувати доказами законність підстав набуття нею у власність активів, тобто доводити свою невинуватість; надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів; уможливлювати притягнення особи до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів.

Конституційний Суд України зауважує, що положення статті 368-2 Кодексу сформульовано так, що сумніви стосовно законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі можуть тлумачитися не на користь цієї особи та можуть розглядатися як підтвердження її незаконного збагачення, хоча відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України «всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Законодавче визначення незаконного збагачення як злочину за умови, якщо сторона обвинувачення не виконує свого обов’язку збирати докази законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі, уможливлює перекладення цього обов’язку зі сторони обвинувачення (держави) на сторону захисту (підозрюваного або обвинуваченого), що є неприпустимим з огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості, оскільки в такому разі порушується припис частини другої статті 62 Конституції України щодо неприпустимості покладання на особу обов’язку доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тобто право обвинуваченої особи не доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Отже, стаття 368-2 Кодексу, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. (З повним текстом можна ознайомитися тут).

В аргументів — неконкретний характер

Антикорупційна ініціатива EUACI (програма технічної допомоги ЄС у боротьбі з корупцією в Україні) поширила свій висновок щодо аналізу аргументів подання до Конституційного Суду України про невідповідність статті 368-2 Кодексу.

Загальним зауваженням до цих аргументів є їх неконкретний характер. У поданні стверджується, що частина 1 статті (про незаконне збагачення) 368-2 Кримінального кодексу України суперечить таким конституційним принципам, як захист від самозвинувачення, презумпція невинуватості, право на справедливий судовий розгляд і рівність сторін, принцип законності, принцип non bis in idem і принцип відсутності зворотної сили в часі.

На думку фахівців EUACI, конституційне подання неправильно тлумачить правову норму Кримінального кодексу, яка заперечується, та ігнорує презумпцію конституційності й, таким чином, останній доступ до можливостей тлумачити цю норму кримінального права способом, що був би сумісний з конституційними вимогами.

Крім цього, з конкретного формулювання злочину незаконного збагачення в Україні та судової практики ЄСПЛ і конституційних судів інших держав випливає, що стаття 368-2 КК не передбачає будь-якого перекладання тягаря доказування і, таким чином, не порушує презумпцію невинуватості, — наголосили в EUACI.

Беручи до уваги те, що стаття про незаконне збагачення не перекладає тягар доказування, а також не змушує обвинуваченого до самозвинувачення у кримінальній справі, то, таким чином, вона також не впливає негативно на гарантії справедливого судового розгляду.

Нова редакція буде виписана так, що й комар носа не підточить

Президент Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради проект закону про внесення змін до законодавчих актів щодо відповідальності за незаконне збагачення. «В якому враховано ті зауваження, але принциповою залишається позиція — невідворотність кримінального покарання за незаконне збагачення», — наголосив Петро Порошенко під час виступу на засіданні Ради регіонального розвитку Кіровоградської області. Глава держави висловив сподівання, що в народних депутатів «вистачить політичної волі і мужності» підтримати президентський законопроект, якому надано статус невідкладного.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко підтримав ініціативу Президента щодо негайного внесення до парламенту нового законопроекту, який буде дієвим і ефективним. «Щоб незаконне збагачення каралося не на словах, як сьогодні, а на ділі, — сказав Ю. Луценко на брифінгу в ГПУ, повідомляє Укрінформ. — Ми вже третій рік очікуємо... Треба поправити закон і діяти рішуче».

Представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко повідомила, що у законопроекті щодо повернення статті про незаконне збагачення до Кримінального кодексу, який глава держави вніс до парламенту як невідкладний, «виписана кримінальна відповідальність за корупційні злочини». За її словами, у президентському законопроекті враховано зауваження Конституційного Суду.

П’ять років втрачено?

Водночас у НАБУ вважають, що рішення КСУ є «величезним кроком назад» у проведенні антикорупційної реформи. Адже наразі детективи НАБУ розслідують 65 кримінальних проваджень за фактами незаконного збагачення на понад півмільярда гривень. Серед фігурантів цих справ — судді, прокурори, народні депутати, колишні та чинні керівники органів державної влади.

«Рішення Конституційного Суду означає, що всі розслідування, які проводилися за цією статтею, фактично нині вже не мають жодного значення, і ці справи повинні будуть закриті, — стверджує директор НАБУ Артем Ситник. — Адже з моменту винесення рішення ця норма вважається неконституційною і, відповідно, втрачає силу. Повернути це рішення назад не можна — рішення КС не оскаржується. Тому сьогодні можна сказати, що п’ять років втрачено — тобто всі статки, які було здобуто незаконним шляхом, законне походження яких не можна пояснити, — нині вони легалізовані. Це впливає і на наші відносини з міжнародними партнерами, адже запровадження кримінальної відповідальності за незаконне збагачення було частиною домовленостей із МВФ і щодо візової лібералізації з країнами ЄС, тож дуже важко тепер прогнозувати всі наслідки такого рішення. Учергове включилися політичні механізми протидії антикорупційній реформі».

Сергій ДЕМСЬКИЙ, Юліана ШЕВЧУК.

ДО РЕЧІ

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели у 2015 році, що було однією з вимог Євросоюзу на виконання Плану дій задля введення безвізового режиму. Це також було одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом.