Раніше виробники приховували справжні прибутки, щоб не платити податки
Однією з проблем сільського господарства Луганщини є відсутність залізниці в потрібних напрямках, складна логістика, погані дороги. Однак у людей відбувається переосмислення того, як діяти в умовах, що склалися: не полишати свою землю, працювати на ній, множити свої можливості. Великий поштовх до розвитку, поза сумнівом, дали і державні програми: з компенсації вартості техніки, спеціальна бюджетна дотація за утримання корів, телят тощо. Наприклад, за спеціальною дотацією при вирощуванні молодняку сільгоспвиробники області використали 8 млн грн. До програми долучилися 3 668 фізичних осіб, а це приблизно десята частина населення, що утримує велику рогату худобу.
Спеціалізованою бюджетної дотацією за утримання корів молочного і м’ясного напряму скористалися 25 підприємств такого спрямування з 32 наявних. Разом вони отримали 6 млн 880 тис. грн. За обласною програмою компенсації вартості доїльних апаратів сільські товаровиробники одержали торік 660 тис. грн. Така підтримка, зрозуміло, допомогла збільшити поголів’я ВРХ минулого року.
Державні програми мають позитивний ефект ще й з тієї причини, що, беручи в них участь, власник змушений узаконити своє поголів’я, образно кажучи, розкрити карти, показати реальний стан справ, отримавши натомість серйозну підтримку. Отож в області у тваринництві навели лад в обліку, отримали реальну картину і більш точну статистику. Важливо зазначити, що і держава йшла назустріч виробнику, оскільки процес видачі дотацій став менш бюрократичний. А цього року, за словами фахівців, порядки видачі компенсації ще більше спростяться.
Торік аграрії Луганщини зібрали 1 млн 217 тис. т зернових, зокрема 836 тис. т пшениці, 103 тис. т ячменю, 234 тис. т кукурудзи. Середня врожайність по області становила 30 ц/га — рік був не дуже сприятливим для зернових. Крім того, отримано найбільший вал соняшнику — 730 тис. т. Це вперше в історії області.
А в 2017-му, нагадаємо, Луганщина взагалі мала рекордний врожай -понад 1 млн 300 тис. т зернових, зокрема понад 900 тис. т пшениці. До речі, до збройного протистояння, коли сільгоспкультури займали значно більші площі, область ледве збирала мільйон тонн зернових разом з кукурудзою.
Заступник директора — начальник управління розвитку агропромислового виробництва департаменту агропромислового розвитку ОДА Любов Безкоровайна пояснює це так:
— По-перше, в цій частині Луганщини родючіша земля, по-друге, ставлення до ґрунту стало більш раціональним. Наприклад, за час весняно-польових робіт у 2018 році аграрії внесли 68 тис. т мінеральних добрив. Це більше, ніж раніше. Крім того, за останні роки в області придбано чимало потужної високопродуктивної техніки. Лише торік закуплено 543 одиниці на суму 593 млн грн (на 91 одиницю більше, ніж в попередньому) — 95 тракторів, 30 збиральних комбайнів та ін. За державними програмами минулоріч закуплено техніки на 40 млн грн, а загалом за всіма програмами залучено 80 млн грн. Маю зазначити, що сьогодні аграрії намагаються працювати «по-білому» і показують реальні результати збору врожаю, а не так, як було раніше, коли вся область ледве збирала мільйон тонн зернових. За нашими спостереженнями, на той час сільгоспвиробники приховували свої справжні прибутки, щоб не платити податки. Нині картина змінюється на краще.
Луганська область.
