Вечірнє засідання 28 лютого
Верховна Рада розпочала розгляд у другому читанні проекту закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д).
«В умовах боротьби за Україну і за незалежність мова набуває першочергового безпекового значення. І це питання не тільки ідентичності, це питання не тільки історії, це питання також і безпеки, української національної безпеки. І ми не дозволимо збити нас з нашого шляху, не дозволимо звести нас на манівці. Нас ніхто не зупинить на шляху до утвердження української держави і українського майбутнього», — сказав на початку розгляду цього питання Голова Верховної Ради Андрій Парубій, реагуючи на заклик представника «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула не голосувати за мовний законопроект, оскільки він «розколює суспільство».
Голова парламенту наголосив, що закон про функціонування української мови як державної є фундаментальною основою буття держави і нації, тож недаремно так біснуються його противники, бо він «б’є в саме серце «русского міра», який хотів знищити Україну». «Це закон про захист української мови, яка знищувалася Валуєвськими циркулярами, Емськими указами, яка знищувалася Радянським Союзом. І ми маємо історичний шанс повернути справедливість, яку сотні років чекали українці», — сказав А. Парубій та зазначив, що мови національних меншин захищатимуться окремим законодавством.
Представляючи законопроект № 5670-д, голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький зазначив, що за дослідженнями Центру Разумкова, 85 відсотків українців вважають українську мову рідною, проте ми єдина країна в нашому регіоні, яка на сьогодні не має закону про захист державної мови. «Його має Польща і тому вона не говорить російською чи німецькою, бо була колонією і Росії, і Німеччини. Його мають країни Балтії, його має Словаччина», — зауважив він та додав, що навіть Росія, інтереси якої обстоюють противники захисту української мови, має такий закон.
На думку М. Княжицького, прихильники «руського міра» виступають проти цього закону, бо сподіваються, що на парламентських виборах зможуть взяти реванш, зможуть знищити здобутки Майдану та спаплюжити досягнення нинішнього парламенту на шляху відродження української пісні, українського кіно та, зрештою, української держави.
Голова комітету підкреслив, що мовний законопроект не тільки не розділяє, а навпаки — об’єднує суспільство, бо задовольняє потреби мільйонів українців на сході країни, яких насильно русифікували, але які тепер хочуть вивчати українську мову. Також він жодним чином не обмежує права національних меншин, оскільки протягом шести місяців уряд подасть законопроект про захист мов національних меншин.
М. Княжицький зазначив, що під час підготовки до другого читання до законопроекту № 5670-д було подано 2 тисячі 82 правки, з яких 1233 пропозиції було відхилено, а інші враховано повністю, частково чи в редакції комітету. «За результатами розгляду комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект № 5670-д у другому читанні та в цілому в редакції, запропонованій комітетом з техніко-юридичними правками головного юридичного управління апарату Верховної Ради», -повідомив він та запропонував парламентаріям переглянути фільм, у якому відомі українські громадські та діячі культури, зокрема, Іван Малкович, Оксана Забужко, Ахтем Сеітаблаєв, закликають ухвалити цей законопроект, бо це наша відповідальність перед нашими дітьми і перед майбутніми поколіннями.
Після цього М. Княжицький спростував деякі неправдиві заяви, які поширюють противники законопроекту № 5670-д. «Закон надійно захищає статус української мови як державної, але не регулює приватне спілкування, мову релігійних обрядів, не створюються жодні мовні поліції чи інспектори, не передбачається жодна кримінальна відповідальність. Використання інших мов теж не обмежується, а лише захищається українська мова. А застосування мов меншин буде регулюватися іншим законом.
Іспити мають складати ті державні службовці, які досі, на жаль, мовою не володіють і не можуть довести, що вони цю мову знають чи вивчали», — сказав він. Також голова комітету повідомив, що планується створення лише двох органів: Національна комісія зі стандартів державної мови та Уповноважений із захисту державної мови, який стежитиме за виконанням цього закону. Водночас він висловив переконання, що вже через декілька років цей закон створить необхідні умови, щоб і на заході, і на сході країни люди вільно володіли державною мовою. Розгляд законопроекту буде продовжено наступного пленарного тижня.
На початку засідання народні депутати розглянули низку питань, які стосуються екологічної політики. Зокрема, в цілому ухвалено законопроект «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (№ 8328). За словами голови підкомітету Комітету з питань екологічної політики Івана Рибака, цей документ спрямовано на перегляд основних стратегічних завдань державної екологічної політики у зв’язку із підписанням Угоди про асоціацію України з ЄС та забезпеченням поетапного наближення природоохоронного законодавства до відповідних директив Європейського Союзу.
Ухвалений в першому читанні законопроект «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» (№ 9253) передбачає запровадження в Україні сучасної системи збору даних щодо викидів парникових газів на рівні підприємств. За словами міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака, крім того, що цей законопроект є одним із наших зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС, його ухвалення матиме позитивний вплив і для окремих підприємств, і для держави в цілому, адже сприятиме залученню інвестицій та переходу на низьковуглецевий розвиток нашої країни.
Також за основу прийнято законопроект «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази» (№ 9082). О. Семерак пояснив, що оскільки Україна є стороною Монреальського протоколу, то ми зобов’язані не перевищувати щорічну квоту споживання озоноруйнівних речовин та забезпечити ліцензування імпорту, експорту і контроль обігу речовин. Це тим паче важливо, що Україна вже отримала попередження про недотримання вимог цього протоколу, тож у разі подальшого невиконання зобов’язань нам можуть загрожувати санкції. «Враховуючи, що Монреальський протокол ратифіковано майже всіма країнами, а Україна є імпортозалежною країною, оскільки власного виробництва цієї речовини у нас немає, то наслідки таких санкцій можуть мати катастрофічний характер для української промисловості», — сказав міністр.
У цілому ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку (№ 9474), яким тимчасово, на п’ять календарних років, підвищено ставки вивізного (експортного) мита на відходи та брухт чорних металів — до 58 євро за тонну замість нинішньої ставки в 42 євро.
