Під час засідання підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

Підкомітет з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції розглянув проблему підпалу старовинних будинків у центрі Києва, на місці яких забудовники прагнуть побудувати чергові багатоповерхівки — ЖК чи торговельно-офісні центри.

Поштовхом до засідання стала велика пожежа 16 січня нинішнього року в будинку на вулиці Грушевського, 4б, котрий є прикладом багатоетапної дореволюційної забудови Києва, а проект належить відомому київському архітектору В. Ніколаєву.

Громадські активісти стверджують, начебто був підпал, а одна будівельна компанія, яка належить родичеві екс-міністра освіти за часів Януковича Дмитра Табачника, ще з 2010 року прагне заволодіти цією земельною ділянкою та звести на цьому місці 160-метрову висотку.

Голова підкомітету Ігор Луценко закликав народних депутатів разом із громадськістю, столичною владою, Мінкультури та правоохоронцями шукати шляхи, як запобігти цьому системному явищу — знищенню пам’яток архітектури у центрі Києва.

Активісти розповіли, що під загрозою знищення також опинилися й багато інших старовинних будинків у центрі столиці: на бульварі Шевченка, 34, Січових стрільців, 91, Володимирській, 21, будівля «Центрального гастроному» на Хрещатику та інші, запропонувавши депутатам внести зміни до законодавства, щоб притягнути до відповідальності власників об’єкта культурної спадщини у разі його пошкодження або знищення, суттєво збільшити адміністративні штрафи, припиняти оренду земельної ділянки, якщо пам’ятка згоріла і повернути її до комунальної власності міста.

«Із 142 тисяч пам’яток, які Україна мала на момент отримання незалежності, під охорону держави було взято і внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України лише 5 тисяч, або 3,5 відсотка, — розповіла громадська активістка Олена Терещенко. — По Києву — із 12 тисяч до реєстру потрапили лише близько тисячі й деякі з них вже втратили охоронний статус».

Народний депутат України Наталія Новак поінформувала, що вже розроблено зміни до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини (№ 8202), якими виписано процедуру передання пам’яток архітектури до комунальної власності міста, збільшуються адміністративні штрафи, які сьогодні такі мізерні, що не лякають власників об’єктів культурної спадщини. «На жаль, більшість чиновників середньої ланки не є самостійними, вони, як правило, підкоряються своєму керівництву, яке далеке від моральних устоїв, і корупція процвітає, — зауважила парламентарій. — Якщо хтось не виконує охоронний договір і робиться припис, а припис не виконується, оштрафували — знову не виконується, — то вже є ознаки умисного доведення до руйнації і можна порушувати кримінальну справу».

Підкомітет запропонував звернутися від імені Комітету до міського голови Києва щодо взяття об’єктів культурної спадщини під охорону Муніципальної варти, рекомендувати створити у Нацполіції гарячу лінію для звернень громадян щодо знищення культурної спадщини, а також створити міжвідомчу робочу групу для координування діяльності МВС, ДСНС та громадськості для запобігання актам пошкодження пам’яток культури по всій Україні.

«Будемо наполягати, щоб міський голова Києва задіяв громадські формування, які фінансуються із київського бюджету, щоб вони також займалися історичним фондом, щоб там з’являвся патруль, — зазначив у коментарі «Голосу України» голова підкомітету Ігор Луценко. — Це недорого, але виправдано. Потрібно також, щоб МВС працювало на превенцію, попередження правопорушень — можна знайти кошти, щоб розвісити веб-камери, котрі спостерігали би за пам’ятками, щоб у Нацполіції була людина, відповідальна за порушення законодавства зі збереження культурної спадщини. У громадськості є маса ідей, які можна реалізувати. У парламенті вже підготовлено до другого читання законопроект № 8202, яким збільшуються штрафи та створюється механізм викупу пам’яток до комунальної власності міста. Адже нині внаслідок децентралізації отримали серйозні бюджетні ресурси, і могли би викупляти пам’ятки через суд».

Анна ШЕВЧЕНКО.

Фото rada.gov.ua