Підкуп виборців, який традиційно є для нашої країни практичною проблемою, нині став ще й предметом виборчих протистоянь. Нині спостерігачі Громадянської мережі «Опора», попри численні повідомлення про підкуп виборців, які були зафіксовані протягом лютого, не виявили випадків прямого підкупу за схемою «гроші в обмін на голос». Багато повідомлень взагалі не підтвердилися, крім того, є випадки, коли Національна поліція притягувала до відповідальності осіб за неправдиві повідомлення щодо підкупу. Взагалі у питанні доведення або спростування звинувачень у підкупі виборців ключовою є роль правоохоронних органів, заявили представники Громадянської мережі «Опора» під час прес-конференції: «За місяць до дня голосування: тенденції виборчої кампанії в оцінках незалежного громадського спостереження».

Водночас вони відзначили збільшення можливостей для адмінресурсу, торкнулися питань непрозорості фінансування перегонів та ускладнення роботи окружних та дільничних комісій через велику кількість кандидатів.

Зауваживши, що кількість випадків розповсюдження або виготовлення матеріалів передвиборчої агітації без вихідних даних зменшується, аналітик мережі Олександр Клюжев зазначив, що це насамперед пов’язано з відкриттям кандидатами своїх виборчих фондів.

«Стандарти прозорості фінансування виборів базуються не лише на прямих обмеженнях, які передбачені в законі, а й на стандартах легальності, прозорості, відкритості та підзвітності будь-яких заходів, які прямо чи опосередковано пов’язані з кандидатами, і це той стандарт, якого мають дотримуватися всі кандидати в Президенти», — наголосив він.

Крім того, спостерігачів здивувала велика кількість матеріалів у друкованих ЗМІ, яка має ознаки спланованої кампанії негативного характеру щодо тих чи інших кандидатів. «Джерела фінансування таких кампаній не є зрозумілими, до того ж тут, безумовно, є порушення стандартів журналістської діяльності. У законі є механізм протидії недобросовісним технологіям — кандидат, відповідно до законодавства, може звернутися до ЗМІ з вимогою спростувати інформацію, яку він вважає явно недостовірною», — зауважив О. Клюжев, закликавши претендентів активно користуватися законодавчою нормою, і наголосив, що незаконна протидія діяльності кандидатів має бути в ракурсі уваги Нацполіції: «Це пов’язано і з тим, що поступово зростає кількість агресивних дій щодо агітаторів на користь кандидатів. Звучать певні погрози, псується майно, у т. ч. агітаційні намети тощо».

У свою чергу голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, торкнувшись питання діяльності ОВК, зауважила, що етап формування окружних комісій минув без конфліктів, і ЦВК діяла в належний спосіб, визначений законодавством. «Усі кандидати, які бажали подати своїх представників до виборчих комісій, отримали таку можливість. Водночас роль технічних кандидатів матиме вплив на кампанію і на організаційні етапи в цілому», — сказала вона, додавши, що загалом по країні, після рішення ЦВК, до виконання своїх повноважень і функцій приступило 7 тис. 355 членів ОВК. На перші засідання не з’явився 41% членів комісій — 3 тис. 045 осіб.

«З одного боку, кожен із кандидатів має право на представлення в ОВК та ДВК, і шанс мати 44 члени комісії залишається ймовірним зокрема на рівні дільничних виборчих комісій. Нині утворено 199 комісій у середньому з 37 осіб. Це втричі більше, ніж мінімальний склад, визначений законом. Це дещо ускладнює адміністративний та організаційний процес. І це засвідчили перші ж засідання ОВК, де через відсутність кворуму засідання було зірвано або перенесено», — наголосила О. Айвазовська.