Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд та віце-маршалок Сейму Республіки Польща Ришард Терлецкі.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд узяла участь у роботі XI сесії Парламентської асамблеї України і Республіки Польща, яка відбувалася у Верховній Раді.
Звертаючись до членів української та польської делегацій, О. Сироїд запропонувала обговорити причини та наслідки військової агресії Росії проти України, загрози функціонування «Північного потоку-2», зміцнення світової безпекової ситуації та роль у цьому процесі України. Напередодні відкриття сесії Асамблеї в Києві польська та українська делегації відвідали східний регіон України, зокрема Харків та Краматорськ, а також побували на КПВВ Майорське, поінформувала вона. За словами співголови Асамблеї, ця поїздка дала змогу «відчути причини, перебіг і можливі наслідки війни та агресії, яку Росія веде проти України». Члени делегації також мали можливість ознайомитися з експозицією українських шедеврів Харківського художнього музею і змогли побачити традиції, які, на думку О. Сироїд, «треба знати і якими треба пишатися». «Питання ідентичності напряму пов’язано з необхідністю її боронити, — наголосила вона. — Україна перебуває у часі формування національної ідентичності та інституційної спроможності держави».
О. Сироїд нагадала історію, коли гітлерівсько-сталінські домовленості про співпрацю «призвели до величезної трагедії в Україні та Європі: приходу нацистів до влади, голоду в Україні, Другої світової війни, яка забрала 70 мільйонів життів у світі». На думку заступника глави парламенту, нинішня співпраця між Росією та Німеччиною дуже нагадує співпрацю в 20-х роках минулого століття між Радянським Союзом та Німеччиною. «Нині сценарій той самий — переділ України та переділ Центральної та Східної Європи», — переконана вона.
«Росія налаштована на агресію на Захід, оскільки їй потрібні контроль за Балтійським та Чорним морями для того, щоб мати вплив, на який вона претендує, — зазначила О. Сироїд. — І побудова «Північного потоку-2» спрямована на спробу контролювати Балтійське море. Те саме стосується й анексії Криму, яка відбулася не для того, щоб забрати шматок землі в України, а для того, щоб контролювати акваторію Чорного і Середземного морів». Заступник Голови Верховної Ради зауважила, що багато країн розуміють загрозу, що насувається. «Вірю і усвідомлюю: безпека Європи, а можливо, й світу, залежить від того, наскільки Україна, Польща та ще декілька країн Європи, а також США та Канада — всі ті країни, які усвідомлюють російську загрозу, — зможуть об’єднатися. Переконана, що Польща в цьому має особливу місію», — сказала співголова Асамблеї.
Коментуючи ситуацію навколо нецільового використання грошей Державним концерном «Укроборонпром», О. Сироїд підкреслила необхідність мати прозорі оборонно-мілітарні бюджети, які мають бути підконтрольними, а «роль парламенту в цьому має бути особливою».
Співголова Асамблеї подякувала польській парламентській делегації за публічну та масштабну підтримку України. «Ця робота надзвичайно важлива, бо не дає людям забути про причини й наслідки російської агресії та ставить за мету відновлення суверенітету і територіальної цілісності України», — наголосила заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд.
***
За підсумками XI сесії Парламентської асамблеї України і Республіки Польща ухвалено спільну заяву. Під документом поставили підписи співголови Парламентської асамблеї України і Республіки Польща — заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд та віце-маршалок Сейму Республіки Польща Ришард Терлецкі.
Як ідеться в документі, «7 березня 2019 в Києві відбулася XI сесія Парламентської Асамблеї України і Республіки Польща, в результаті якої Сторони:
підтверджують, що поглиблений діалог на рівні парламентів є важливою складовою зміцнення стратегічного партнерства між Україною і Республікою Польща та загальним національним інтересом обох держав;
погоджуються, що складні питання вирішуватимуться в дусі стратегічного партнерства через діалог, заснований на добросусідстві, повазі й спільній волі до досягнення взаємовигідного порозуміння, що опирається на правду;
визнають важливість парламентського співробітництва для зміцнення безпеки в Балто-Чорноморському регіоні та всієї Європи;
закликають уряди України і Республіки Польща до реалізації спільних проектів, які зміцнюватимуть енергетичну безпеку в регіоні Балтійського та Чорного морів, служитимуть розвитку співробітництва в сфері оборонної промисловості;
повторюють свій заклик до реалізації спрямованих на поліпшення якості життя громадян взаємовигідних інфраструктурних проектів, зокрема автомобільних і залізничних проектів, а також облаштування пунктів пропуску. Наголошують на необхідності імплементації договору про кредит на умовах пов’язаної допомоги;
підкреслюють незмінність позиції Республіки Польща щодо підтримки зусиль з відновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах;
вимагають від Російської Федерації негайного припинення збройної агресії проти України, окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та частини Донецької та Луганської областей;
засуджують агресивну політику Російської Федерації, в тому числі спроби блокування вільного судноплавства в акваторіях Азовського моря і Керченської протоки;
закликають зберегти санкції проти Російської Федерації, які повинні продовжуватися аж до відновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах, а також їх розширення в разі подальшої ескалації агресивних дій Росії для того, щоб надати Україні практичну підтримку у протидії російській агресії та звільненні незаконно утримуваних Російською Федерацією українських політичних в’язнів і заручників, у тому числі і моряків [ВМС України], взятих у полон біля Керченської протоки в листопаді 2018 року;
закликають Європейський Союз та його держави-члени до солідарності з Україною в умовах агресії Росії проти України, що продовжується, порушення нею міжнародного права, спроб підриву трансатлантичної єдності демократичних країн і загрози безпеці всієї Європи;
висловлюють зацікавленість у продовженні співпраці між Україною і Польщею у сфері енергетичної безпеки, важливою складовою якої є протидія реалізації російського політичного проекту «Північний Потік-2», який розглядається Сторонами як загроза загальноєвропейській безпеці;
схвально сприймають прагнення України до членства в ЄС та НАТО, а також висловлюють переконання про необхідність продовження запровадження амбітних реформ, спрямованих на глибоку модернізацію держави та економіки, зокрема ефективну боротьбу з корупцією, у зв’язку з цим наголошують на підтримці польською стороною цього процесу. У цьому контексті польська сторона підтримує запровадження у правовій системі України відповідальності за незаконне збагачення;
відзначають складну гуманітарну ситуацію в регіонах України, найбільш сильно постраждалих від наслідків збройної агресії з боку Росії, а також внутрішньо переміщених осіб, які були змушені покинути свої будинки та шукати притулок в інших частинах країни;
закликають ЄС та інших партнерів України посилити підтримку економічного розвитку східної України, особливо в галузі інфра-структури, для пом’якшення наслідків діяльності з боку Росії, зокрема у вигляді спроб блокування судноплавства в Чорному і Азовському морях;
наголошують на важливості парламентського співробітництва в галузі оборони з метою поліпшення сумісності Збройних Сил України та Польщі, а також посилення контролю у Чорному, Азовському і Балтійському морях відповідно до стандартів НАТО;
відзначають необхідність історичного діалогу з урахуванням спільних культурних фундаментів та національних особливостей. Повага до європейської цивілізації і турбота про збереження християнських коренів наших народів вимагають взаємної співпраці і на арені європейських інститутів. Повага до історичної правди, пам’ять про загиблих і вбитих, а також прагнення до мирного виховання майбутніх поколінь мають становити спільну цінність для наших народів».
Сторони домовилися провести чергову XII сесію Парламентської Асамблеї України і Республіки Польща на території Польщі в 2019 році.
За повідомленнями прес-служби та Інформаційного управління апарату Верховної Ради України.
