Минулого тижня уряд України провів так званий 8-й Дерегуляційний кабмін, присвячений питанням покращення бізнес-клімату в Україні. Серед ухвалених у рамках цього засідання рішень: скасування обмеження на максимальну цінову надбавку у 10% на медичне обладнання, скасування книги відгуків і пропозицій, спрощення процедури отримання довгострокових віз іноземними громадянами.
Перший віце-прем’єр Степан Кубів запевнив, мовляв, МОЗ дослідило питання механізму державного цінового регулювання медичних виробів у країнах-членах ЄС та інших і не виявило жодних інструментів державного цінового регулювання на медичні вироби, які закуповуються за бюджетні кошти. Скасування цієї норми дасть змогу запровадити ринкові механізми ціноутворення на медичне обладнання та усуне дефіцит якісного медобладнання на ринку, — переконаний урядовець.
З Кабміну видніше, але нагадаємо, що за результатами перевірок, проведених фахівцями відділу контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби у Полтавській, приміром, області у січні цього року, порушення чинного законодавства з ціноутворення на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, було встановлено у двох третинах випадків. Хочемо помилятися, але сподівання, що відміна цінового регулювання на медичні вироби дасть змогу запровадити ринкові механізми ціноутворення лише на підставі досвіду країн-членів ЄС, видається надто самовпевненими й передчасними.
Уряд, на цьому ж засіданні, за ініціативою Мінекономрозвитку, скасував норму обов’язкового ведення книги відгуків і пропозицій, запровадженої на виробництвах, в торгівлі та закладах громадського харчування ще за радянських часів. Нині ця форма є неефективною і жодним чином не розв’язує проблем споживачів. Існує низка сучасних і більш дієвих інструментів захисту своїх прав споживачами. Це можливість залишати відгуки на сайтах самих закладів або ж на інших спеціалізованих сайтах, прямі звернення до Держпродспоживслужби, Державної фіскальної служби, суду. У Мінекономрозвитку переконані, що скасування книг дасть можливість зменшити фінансові витрати усіх підприємств на 125 млн гривень на рік.
У рамках засідання уряд також ухвалив рішення щодо спрощення процедури отримання довгострокових віз для іноземних громадян для працевлаштування на території України. Відтепер для оформлення віз громадяни іноземних країн зможуть подавати свої документи до Департаменту консульської служби МЗС, не виїжджаючи за межі України. Очікується, що це рішення збільшить привабливість України для висококваліфікованих працівників (зокрема, і для незалежних членів наглядових рад державних компаній).
Серед ухвалених дерегуляційних рішень уряду є також проект закону щодо вдосконалення ліцензування господарської діяльності, задля усунення бюрократичних перепон та зменшення контактів бізнесу з державними органами. В цілому ухвалення цього законопроекту Верховною Радою дасть змогу зменшити витрати українського бізнесу орієнтовно на 960 млн грн на рік.
За ініціативою Мінекономрозвитку, уряд скасував 149 застарілих нормативно-правових актів, ухвалених у період 1993-1997 років.
«До 1 травня нам потрібно ухвалити максимальну кількість рішень по спрощенню ведення бізнесу в Україні, які будуть враховані експертами Світового банку для обрахування нашої позиції в рейтингу Doing Business 2020. Ми поставили собі мету — піднятися щонайменше на 10 пунктів в рейтингу Легкості ведення бізнесу. Але наші конкуренти також не стоять на місці, тому нам треба бігти з неймовірною швидкістю, щоб домогтися цього результату», — прокоментував важливість ухвалення дерегуляційних рішень Степан Кубів.
