Вечірнє засідання 12 березня
Оскільки ще зранку в парламенті гостро обговорювалось питання про проведення засідання Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави в період з 2004-го по 2017 рік, а також оприлюднених у ЗМІ фактів корупції при постачанні запчастин, комплектувальних та обладнання для підприємств Державного концерну «Укроборонпром», Голова Верховної Ради Андрій Парубій на початку вечірнього засідання закликав провести засідання у середу, а не в четвер, як планувалося.
«Зранку на засіданні з головами фракцій ми дійшли до спільного розуміння, що комісія має відбутися що швидше, — сказав глава парламенту. — Тому звертаюся із закликом до членів комісії провести її завтра. Я розумію, що є багато матеріалів, що є багато для опрацювання документів, але вважаю, що відтягувати з проведенням комісії і з інформуванням суспільства ми не можемо».
Водночас А. Парубій наголосив, що в рішенні Верховної Ради щодо тимчасової слідчої комісії зазначено, що вона має проходити спільно з профільними парламентськими комітетами — з питань національної безпеки та оборони і з питань запобігання та протидії корупції. Голова Верховної Ради також закликав і комітети, і членів тимчасової слідчої комісії невідкладно розпочати роботу ТСК та інформувати суспільство про ті факти, які були озвучені ЗМІ.
Депутати продовжили розгляд правок до проекту закону про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д) і розглянули 120 правок. Однак більшість правок було відхилено.
Зокрема, народний депутат Рефат Чубаров, як представник кримськотатарського народу, запропонував таку правку: «В Автономній Республіці Крим та місті Севастополі в усіх сферах суспільного життя, крім випадків, визначених законом, поряд з державною мовою використовується кримськотатарська мова як мова корінного народу України». На це голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький пояснив, що цей закон регулює використання лише української мови, а не інших мов. Хоча він звернув увагу на те, що кримськотатарська мова згадується в тексті законопроекту в ряді випадків, коли вона може застосовуватися на рівні з державною, наприклад, у кіновиробництві. Голова комітету наголосив, що в разі прийняття цього закону Верховна Рада має дати уряду чіткий строк для підготовки і подання на розгляд парламенту нового законопроекту щодо мов нацменшин в Україні.
Депутат Ольга Червакова (фракція «Блоку Петра Порошенка») запропонувала правку до такої норми законопроекту: «Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації». На її думку, таке формулювання є «оціночним судженням», а в законі потрібно робити посилання на Конституцію, як закон прямої дії. На це віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко відповів, що в преамбулі законопроекту є посилання на Декларацію про державний суверенітет від липня 1990 року, а також на Акт проголошення державної незалежності. «Це і є конкретні нормативно-правові акти, які є джерелом самовизначення українського народу. І звідси вже державний статус української мови», — підкреслив урядовець. Тому під час дискусії на цю тему вирішили залишити слова про «державне самовизначення українського народу».
Василь Німченко (фракція Опозиційного блоку) заперечував проти того, щоб записати у законі, що «державний статус української мови є невід’ємним елементом конституційного ладу унітарної держави». «Унітарність стосується територій форми управління. При чому тут нав’язування питання мови? — стверджував депутат. — Застосовуючи цю норму, ми все одно, що летимо над гніздом зозулі. Це дискредитує інші мови, їх більше ста, в тому числі захищені Конституцією статтею 10 — російська та інші мови національних регіональних меншин». Натомість доповідач Микола Княжицький відзначив, що державна мова є складовою конституційного ладу, і це підтверджено висновком Конституційного Суду в рішенні від 1999 року. «Заперечувати проти цієї частини третьої — це фактично заперечувати рішення Конституційного Суду, а це неможливо, тому що Україна є унітарною державою, і ми не можемо заперечувати цієї унітарності, бо ми проти федералізації України і ніколи не допустимо федералізації України», — підкреслив голова комітету.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
