Кабінет Міністрів підтримав та подасть до парламенту розроблений Міністерством освіти і науки проект закону про повну загальну середню освіту.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман підкреслив, що метою уряду є побудова якісного середовища для дітей від народження до дорослого життя, і запровадження принципів Нової української школи є однією з ланок цієї реформи.
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, яка представляла проект закону про середню освіту, підкреслила, що документ має кілька магістральних напрямів, які стосуються як безпосередньо освітнього процесу, так і можливостей для дітей з особливими потребами та учнів шкіл з мовою національних меншин, які поряд із навчанням «материнською» мовою повинні оволодіти державною мовою.
Зокрема, законопроект створить можливості, щоб учні з інвалідністю могли успішно інтегруватися в життя звичайної школи, а діти, які перебувають на тривалому лікуванні в медзакладах, також отримали захищене право на здобуття середньої освіти. Для дітей, які навчатимуться вдома, передбачений семестровий контроль, тобто двічі на рік проводитиметься оцінювання їхніх знань.
Окремо Л. Гриневич зупинилася на моделях, які пропонуються для національних шкіл. «Наша основна мета — щоб діти повноцінно оволоділи як державною, так і рідною мовами», — сказала міністр та повідомила, що після численних консультацій та рекомендацій Венеційської комісії в законопроекті для таких шкіл передбачено три моделі навчання.
Перша модель передбачена для корінних народів України, зокрема кримських татар, що не мають іншої держави, яка б цю мову захищала та розвивала. Ця модель передбачає навчання мовою корінного народу від першого до останнього класу поряд з вивченням частини предметів державною мовою та ґрунтовним оволодінням українською мовою.
Друга модель стосується шкіл національних меншин, мови яких належать до мов Євросоюзу. «Залежно від мовної групи і мовного середовища проживання, використання цієї моделі може дещо відрізнятися, але основні принципи такі. «Материнською» мовою, поряд із вивченням державної, вони навчатимуться у початковій школі. У 5-му класі не менш як 20 відсотків річного обсягу навчального часу має почати викладатися українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9-му класі досягти позначки не менш як 40 відсотків навчального часу державною мовою. Починаючи зі старшої школи не менш як 60 відсотків річного обсягу навчального часу у цих закладах має читатись державною мовою», — повідомила Л. Гриневич та зауважила, що схожі моделі працюють у деяких країнах ЄС.
Третя модель передбачена для решти національних громад України та стосуватиметься тих меншин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї та які проживають переважно в середовищі власної мови, наприклад, якщо це російськомовні території. Там початкове навчання також здійснюватиметься «материнською» мовою разом із вивченням української, а з 5-го класу не менш як 80 відсотків предметів має читатися державною мовою. «У такий спосіб ми подолаємо цю одвічну проблему, коли людина, яка здобула середню освіту в державі Україна, не може послуговуватися державною мовою», — сказала міністр та навела приклад, що минулого року в Берегівському районі Закарпатської області 70 відсотків дітей навіть не змогли подолати мінімальний поріг ЗНО з української мови.
«Будемо просити парламент якомога швидше розглянути та ухвалити цей законопроект», — сказав В. Гройсман.
Уряд підтримав постанову, за якою з 1 квітня цього року кожна багатодітна сім’я отримуватиме на третю, четверту та наступних дітей до шести років щомісячну державну допомогу в розмірі прожиткового мінімуму на дитину (1626 гривень). З 1 липня 2019 року ця сума зросте до 1699 гривень, а з 1 грудня — до 1779 гривень. «Станом на 1 січня 2019 року в Україні обліковано понад 334 тисячі багатодітних сімей, в яких виховують 1 мільйон 136 тисяч дітей», — повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева.
Фото: kmu.gov.ua
