Лілія Гриневич та Олександр Співаковський на розширеному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти 27 лютого 2019 року, де було прийнято рішення підтримати проект закону «Про фахову передвищу освіту» (реєстр. № 8321 (доопрацьований).

 

П’ятий рік поспіль після прийняття Закону України «Про вищу освіту», яким вилучено освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» із рівнів вищої освіти, технікуми, коледжі та прирівняні до них училища функціонують у стані невизначеності лише на підставі перехідних положень вищезазначеного закону, який дозволяє прийом на освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти «молодший спеціаліст» до 2019 року. Надалі вищі навчальні заклади, які в системі вищої освіти здійснюють підготовку фахівців виключно освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста і до 2020 року не отримують ліцензію на підготовку освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра та/або ступеня бакалавра повинні будуть продовжити підготовку молодших спеціалістів у системі фахової передвищої освіти. Водночас задля запуску фахової передвищої освіти Верховній Раді необхідно прийняти відповідний закон, який остаточно врегулює діяльність рівня освіти, що визначений Законом України «Про освіту» як «фахова передвища освіта», а відтермінування його прийняття може призвести до невідворотних негативних наслідків.

Працівниками коледжів і технікумів за період після прийняття Закону України «Про вищу освіту» було проведено низку протестних заходів у регіонах та в місті Києві з метою привернення уваги до проблем технікумів і коледжів, серед яких: значне скорочення кількості студентів, застаріла законодавча база, невідповідність новим вимогам до підготовки фахівців, їх компетентностей тощо.

Розвиток фахової передвищої освіти зумовлений переходом національної економіки на новітній технологічний устрій, тобто активне поширення інноваційних високотехнологічних систем, глобальні економіко-технологічні зрушення, євроінтеграційні процеси. Безперечно, у цей час для України є абсолютно необхідним реформування та модернізація системи підготовки фахівців для сучасних ринків праці.

Сучасна фахова передвища освіта повинна готувати спеціалістів нового рівня, нових можливостей, здатних до ефективної трудової діяльності в умовах активного впровадження новітніх технологій. Її функціонування спрямовується на оволодіння випускниками коледжів і технікумів ключовими та професійними знаннями та навиками, необхідними для майбутньої професійної діяльності в різних галузях економіки.

При цьому важливо зберегти кращі традиції та кращі практики технікумів та коледжів, сформовані багатолітньою діяльністю, забезпечити відповідність стратегічним пріоритетам щодо розвитку економіки країни на середньо- та довгострокову перспективу, високий рівень готовності до практичної трудової діяльності затребуваних спеціальностей.

Задля того, щоб фахова передвища освіта все ж таки відбулася, постала необхідність у прийнятті спеціального закону. Спочатку до Верховної Ради України було внесено два законопроекти:
— проект закону про фахову передвищу освіту (реєстр. № 8321 від 16.07.2018) (доопрацьований), поданий народними депутатами України Марченком О. О., Литвином В. М., Констанкевич І. М., Кириленком І. Г. та іншими (разом 257 суб’єктів);
— проект закону про фахову передвищу освіту (реєстр. № 8321-1 від 08.05.2018), поданий народними депутатами України Кременем Т. Д. та Бриченком І. В.

Однак щодо жодного з них представники профільного міністерства, освітяни, експерти та представники громадських організацій не змогли дійти згоди. Тому Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти 16 травня 2018 року провів розширене засідання з розгляду питання «Про стан законодавчого забезпечення функціонування та розвитку закладів фахової передвищої освіти» та рекомендував Міністерству освіти і науки України здійснити узгодження та поетапне доопрацювання робочою групою альтернативних законопроектів про фахову передвищу освіту з метою напрацювання єдиного узгодженого проекту закону «Про фахову передвищу освіту».

Таким чином робочою групою на базі Міністерства освіти і науки, у якій працювало майже сто експертів, зокрема народні депутати, представники міністерств, департаментів, навчальних закладів, було підготовано узгоджений законопроект, основними новаціями якого стали:

— рівень фахової передвищої освіти відповідатиме п’ятому рівню Національної рамки кваліфікацій;
— на рівні фахової передвищої освіти здобувається освітньо-професійний рівень фахового молодшого бакалавра;
— запроваджується наглядова рада закладу фахової передвищої освіти;
— передбачене багатоканальне фінансування, у тому числі з державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел;
— здобувачі фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти складають державну підсумкову атестацію за курс профільної середньої освіти у формі зовнішнього незалежного оцінювання та мають право на його повторне однократне безплатне складання;
— прийом на навчання для здобуття фахової передвищої освіти здійснюється на основі вступних випробувань (та конкурсів творчих та/або фізичних здібностей вступників у встановлених Умовами прийому на навчання для здобуття фахової передвищої освіти випадках) у закладі фахової передвищої освіти з урахуванням середнього бала документа про базову або повну загальну середню освіту в разі вступу на його основі та бала за особливі успіхи (призерам IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів; призерам III етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України) та/або за успішне закінчення підготовчих курсів закладу фахової передвищої освіти. На навчання для здобуття фахової передвищої освіти на основі профільної середньої освіти вступники можуть подавати результати зовнішнього незалежного оцінювання, що проводиться на визначених законами засадах, які приймаються замість результатів вступних випробувань з відповідних предметів;
— існуватимуть лише два типи закладів: 1) фаховий коледж; 2) військовий коледж сержантського складу.
27 лютого 2019 року відбулося розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, основним питанням порядку денного був розгляд законів про фахову передвищу освіту.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич зауважила, що Міністерство освіти і науки вбачає метою нового закону повернення вагомості цій ланці освіти, оскільки вона завжди була надзвичайно важливою для розвитку економіки країни. Якщо подивитися на історію, то в радянський період на території України в той час працювало 730 середніх спеціальних навчальних закладів, у яких навчалося понад 800 тисяч осіб, це в середньому 1100 здобувачів освіти на один навчальний заклад. Зараз ми маємо 863 заклади, у яких навчається 388 тисяч здобувачів освіти, що орієнтовно 440 осіб на один заклад. Тому важливо забезпечити багатоступеневість освіти з перспективами для учнів. Окрім того, міністр зазначила, пріоритети модернізації коледжів і технікумів — це практико-орієнтований характер освіти, академічна, кадрова і згодом фінансова автономія закладів і співпраця з системою вищої освіти.

Олександр Співаковський як перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти висловив позицію підтримки узгодженого законопроекту та зауважив, що після прийняття його Верховною Радою за основу він може бути доопрацьований комітетом до другого читання. У підсумку голосування члени комітету прийняли одноголосне рішення внести на розгляд Верховної Ради України доопрацьований та поданий народними депутатами України — членами комітету проект закону «Про фахову передвищу освіту» (реєстр. № 8321 (доопрацьований).

Закон «Про фахову передвищу освіту» несе особливу місію, оскільки має не тільки визначити її місце в системі освіти України, він також покликаний створити умови для стабільного розвитку закладів фахової передвищої освіти, встановлення джерел їх фінансування, задоволення освітніх потреб громадян у здобутті якісної освіти з орієнтацією на практичну діяльність, впровадження нових форм організації освітнього процесу, формування фахівців, які будуть потрібні на ринку праці, а отже, забезпечуватимуть розвиток економіки нашої держави та її світове лідерство.

Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, народний депутат України, голова підкомітету  з питань позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та освіти дорослих, професор.